Оповідь про покладення Чесної ризи Пресвятої Богородиці у Влахернській церкві

2/15 липня Православна Церква вшановує Покладення Чесної ризи Пресвятої Богородиці у Влахернській церкві.

Оповідь про покладення

Чесної ризи Пресвятої Богородиці у Влахернській церкві

Чесну ризу Пресвятої Богородиці перенесли в Константинополь за царювання Лева Великого (457 – 474 рр.) два сенатори, рідні брати, Галвін і Кандид. Ці сенатори з царського дозволу відправилися в Єрусалим на поклоніння Святим місцям.

По дорозі туди вони побували в Назареті у будинку, де жила Пресвята Діва Марія й незбагненно зачала у Своїй дівочій утробі Бога Слово.

Після цього паломники ночували у невеликому поселенні поблизу Назарета в домі незаміжньої єврейки похилого віку. Там вони побачили дивну кімнату, в якій горіли свічі та кадився фіміам. З тієї кімнати поширювалися пахощі й біля неї лежали хворі.

Сенатори зацікавилися, що там відбувається, і запитали про це під час вечірньої трапези у господині того будинку. Вона ж розповіла, що на цьому місці хворі чудесно зцілюються від своїх недугів, біснуваті звільняються від нечистих духів, кульгаві виправляються, сліпі прозрівають, німі отримують здатність говорити, а глухі – чути.
Коли Галвін та Кандид запитали у жінки, чому саме тут звершуються чудеса, вона не одразу відкрила їм істину. Лише на їхні посиленні прохання вона розповіла про нетлінну ризу Богородиці, яка зберігається в її домі.

Господиня будинку сказала, що при погребінні Діви Марії знаходилася її овдовіла прародичка, якій за заповітом Самої Божої Матері віддали Її чесну ризу. Перед смертю ця жінка передала святиню на зберігання дівиці зі свого роду і заповіла їй заради чесної ризи Богородиці проводити непорочне життя.

Та дівиця перед своєю кончиною передала безцінний скарб наступній. Так чесна риза Діви Марії переходила від діви до діви в одному роді й потрапила до господині будинку, де зупинилися Галвін та Кандид. Але господиня сказала, що серед її родичок уже немає тієї, кому вона могла б передати святиню. Після своєї розповіді жінка попросила сенаторів нікому не відкривати таємниці, яку вони почули від неї.

Зраділі й водночас налякані Галвін та Кандид усю ніч молитовно чатували біля чесної ризи Богоматері. Вони задумали перенести її в Константинополь. Для цього вони зміряли ковчег, в якому вона зберігалася. На світанку вони попрощалися з господинею будинку та пообіцяли прийти ще раз в її дім на зворотному шляху, а потім вже вирушати в Єрусалим.

Сенатори відвідали Святі місця та купили золотом гаптоване покривало і такий самий ковчег, як той, в якому зберігалася святиня. Після цього Галвін та Кандид повернулися до тієї жінки та попросили у неї дозволу покрити ковчег купленим ними покривалом і знову помолитися вночі біля ризи Богородиці.

Отримавши на це згоду, вони зі сльозами почали просити Діву Марію дозволити їм доторкнутися до Її ковчегу, щоб перенести його в Константинополь. Опівночі сенатори потай перемістили ковчег зі святинею у свою колісницю, а замість нього поставили такий самий, зроблений в Єрусалимі, й накрили його покривалом. Пробувши в молитві до ранку,вони попрощалися з господинею будинку, роздали щедру милостиню убогим і рушили в дорогу.
У Константинополі Галвін та Кандид спочатку зберігали святиню у своєму домі, де влаштували невелику церкву на честь апостолів Петра та Марка. Але оскільки від чесної ризи Божої Матері звершувалися чудеса, яких вони не могли втаємничити, то сенатори розповіли про неї царю Леву, цариці Веріні та Патріарху Генадію.

Після цього святиню урочисто перенесли у Влахернську церкву Божої Матері й поклали в прикрашений золотом, сріблом та дорогоцінним камінням ковчег. Тоді ж встановили щорічне святкування в пам’ять покладення ризи Богородиці у Влахернській церкві.

Влахерною називалося місце на березі моря біля корабельної пристані у Константинополі, де колись був убитий скіфський воєвода на прізвисько Влахерн.
За свідченнями візантійського історика Никифора та руських паломників у Влахернській церкві, окрім ризи, зберігалися також омофор та частина поясу Божої Матері.
Слава Богу вовіки. Амінь.