Пам’ять преподобного Андрія Критського
4/17 липня Православна Церква вшановує пам’ять преподобного Андрія,
архієпископа Критського.
Критський святитель Андрій був родом із Дамаску і до семирічного віку не міг говорити. Зцілився ж він від німоти, коли причастився разом із батьками Пречистих Тайн Христових.
З того часу отрок почав вивчати божественні книги, а в 13-річнму віці прибув у Єрусалим, щоб служити Богу. Єрусалимський патріарх зарахував святого до кліру, а пізніше доручив йому виконувати обов’язки нотарія (секретаря).
Андрій жив богоугодно, був цнотливим, стриманим та лагідним.
За дорученням Єрусалимського патріарха святий у сані архідиякона брав участь у Шостому Вселенському Соборі, який відбувся в 680 році в Константинополі проти єресі монофелітів.
Монофеліти хоч і визнавали в Господі Іісусі Христі два єства, однак стверджували, що в Христі лише одна воля. Святий Андрій був змушений йти на Собор, бо сам патріарх не зміг прибути туди, оскільки Єрусалим був захоплений сарацинами.
На Соборі святий Андрій, сповнений благодаті Святого Духа, книжною премудрістю та гарними знаннями догматів Церкви ревно подвизався у боротьбі проти єресі.
Коли святий повернувся в Єрусалим, то продовжив займатися своїми звичними справами. Він піклувався про сиріт, годував мандрівників, прислуговував хворим.
За царювання Юстиніана ІІ Андрій став архієпископом Критським. По його молитвах від отари Христової відганялися видимі та невидимі вороги, оскільки святий був грізним поборником Православ’я у боротьбі проти єретиків та виганяв із людей нечистих духів.
Якось сарацини напали на острів Крит і взяли в облогу місто Друмеос, де в цей час перебував святитель. Однак всі зусилля ворогів заволодіти містом залишилися марними, бо вони були відігнані від міста не стільки зброєю, скільки молитовним заступництвом святого.
Іншого разу під час засухи по молитвах святого Андрія пішов дощ, і земля дала щедрий урожай.
Критський святитель відомий своїми богонатхненними писаннями та церковними піснеспівами. Найважливішим із усіх творів Андрія є Великий Покаянний канон, який співається двічі на рік у першу та п’яту седмиці Великого Посту.
Наприкінці свого життя Святий у церковних справах прибув у Константинополь. Там до нього приходив народ, щоб насолодитися спогляданням його та почути його душокорисні повчання.
Коли Святитель задумав повернутися на Крит, то провидів свою швидку кончину, а тому сповістив своїм друзям, що Криту він більше не побачить. Після цього преподобний Андрій сів на корабель та відплив від Константинополя.
Коли він досягнув острова Мітілени, то захворів і помер, віддавши свою праведну душу в руки Божі в місцевості, що назвалася Ієріс. Кончина святого Андрія сталася в 712 році.
Слава Богу вовіки. Амінь.
