День пам’яті святої рівноапостольної княгині Ольги
11/24 липня Православна Церква вшановує пам’ять святої рівноапостольної княгині Ольги, в святому Хрещенні Єлени.
Княгиня Ольга була знатного роду та походила з поселення Вибутського, що розташовувалося поблизу міста Пскова, яке тоді ще не було засноване. Вона дотримувалася язичницького нечестя, однак, не дивлячись на це, відрізнялася цнотливістю та світлим розумом.
Після смерті князя Великого Новгорода Рюрика спадкоємцем княжого престолу став його син Ігор. Оскільки Ігор був дуже малим Рюрик перед своєю смертю доручив його та князівство своєму родичу Олегу.
Невдовзі Олег пішов із військом на Київ, убив там Аскольда та Діра й підкорив його.
Олег керував князівствами, а Ігор підростав і почав займатися полюванням. Якось йому захотілося під час полювання переправитися на інший берег річки, але у нього не було човна.
Через деякий час він побачив на човні юнака й наказав тому перевезти його через річку. Коли ж вони пливли, Ігор подивився на обличчя гребця й зрозумів, що це не юнак, а дуже гарна дівчина. Він розгорівся плотською пристрастю до неї та почав словами зваблювати її.
Дівиця ж, а це була Ольга, зрозуміла нечистий задум юного князя і почала напоумлювати його, а потім сказала, що краще загине в глибині річки, ніж втратить цноту. Тоді Ігор засоромився, мовчки доплив до берега та покинув її.
Згодом прийшов час юному князю вступити до шлюбу. До нього приводили багато відомих дівиць, але жодну з них він не захотів взяти собі за дружину. Тоді Ігор згадав про Ольгу, послав за нею Олега та одружився на ній. У подружжя народися син Святослав.
На початку свого княжіння Ігор багато воював із довколишніми народами та розширював свої володіння. Пізніше він жив у мирі, а із захоплених територій брав данину.
Якось із цією метою він обходив міста та прийшов до древлян, яким подвоїв данину через їхню непокору. Древляни ж скористалися нагодою і вбили Ігоря та його дружину. Після цього вони задумали збільшити владу свого князя Мала через його одруження з княгинею Ольгою, а малолітнього Святослава вбити.
Коли ж у Київ прибуло 50 головних древлянських старійшин, їх також умертвили. Зрештою, у супроводі війська княгиня попрямувала до Коростеня, де під час бенкету з нагоди її прибуття вбила близько 5000 древлян.
Наступного року Ольга пішла війною на древлян і взяла в облогу Коростень. Після тривалої облоги княгиня зрозуміла, що не зможе захопити місто приступом, і запропонувала древлянам мир за умови сплати ними данини.
Ольга наказала дати з кожного двору по три голуба та горобця. Древляни посміялися з жіночої нерозумності Ольги та виконали її бажання. Тоді княгиня наказала своїм воїнам прив’язати до кожного птаха по шматку просякнутої сіркою тканини, запалити її та відпустити птахів. Усі голуби та горобці повернулися до своїх домівок, і Коростень швидко згорів. Так Ольга помстилася за вбивство свого чоловіка.
Княгиня мудро керувала підвладною їй частиною Руської землі, була милостивою до своїх підданих та страшною для ворогів. Згодом вона зрозуміла несправжність язичницьких богів і прибула в Царгород, щоб навчитися істинної віри. Там її з честю прийняли цар і патріарх, і вона усім своїм серцем увірувала в Христа.
Ще до прийняття Ольгою Хрещення грецький імператор, який був вдівцем, запропонував їй вийти за нього заміж. Вона ж сказала, що християнину не можна одружуватися з язичницею. Коли ж Ольгу вже мали хрестити, вона відмовилася приймати Хрещення, допоки цар не погодиться бути її хресним батьком. Імператор виконав бажання святої. Її хрестили, вона причастилася Пречистих Христових Тайн.
Згодом цар знову почав розмову з Ольгою про одруження. Тоді вона відповіла йому, що він за християнськими правилами не може взяти свою похресницю за дружину.
Коли княгиня повернулася на Русь разом із пресвітерами та кліриками, то почала навчати істинної віри й свого сина Святослава. Однак він не прислухався до її слів і займався мирськими справами. Шановані люди теж переважно не зважали на повчання княгині, однак простий народ навертався проповіддю святої до Істинного Бога.
Перша церква була збудована Ольгою на Аскольдовій могилі на честь святителя Миколая. Пізніше княгиня сподобилася божественного видіння й на річці Пскові спорудила церкву на честь Пресвятої Трійці. Згодом там заснували місто Псков.
Коли княгиня наблизилася до своєї кончини, то заповіла по-християнськи поховати її тіло і передрекла своєму сину поганий кінець життя, а після смерті – вічну муку. Через три дні після цього Ольга причастилася Святих Христових Тайн і з молитвою на устах спочила. Відійшла до Господа рівноапостольна княгиня в 969 році приблизно у 90-річному віці.
Згодом внук Ольги – князь Володимир – прийняв Святе Хрещення та хрестив Русь. Він збудував на честь Богородиці кам’яну церкву, яка отримала назву Десятинної. Сюди й перенесли нетлінні мощі святої Ольги, від яких хворі отримували чудесні зцілення.
Слава Богу вовіки. Амінь.
[…] Сусідами Русі були язичники-скандинави та християни-візантійці. Особливо поширювалося християнство за князів Аскольда й Ігоря та княгині Ольги. […]