День пам’яті священномученика Афіногена

16/29 липня Православна Церква вшановує пам’ять священномученика Афіногена та десяти його учнів.

Святий Афіноген разом зі своїми учнями постраждав за Христа під час жорстокого гоніння на християн, що розпочав імператор Діоклетіан, який царював у 284 – 305 рр.

Ігемон Філомарх прибув у вірменське місто Севастію, там він влаштував урочисте язичницьке свято. Під звуки різних музичних інструментів ідольські жерці з вінками на головах приносили мерзенні жертви скверним богам.

За наказом ігемона проповідник голосно закликав народ до жертвоприношення. У відповідь усі люди закричали, що вони християни і не поклоняться ідолам.

Розлючений цим мучитель послав воїнів бити народ, і багато хто прийняв мученицьку кончину. Тоді ж ігемону доповіли про християнського єпископа Афіногена, який жив у селі Підахфон і навертав людей до істинної віри.

За наказом ігемона воїни пішли за святим Афіногеном, в якого неподалік від згаданого поселення був невеликий монастир, де окрім нього подвизалося 10 чоловік братії. На той час святий залишив обитель у якійсь справі, і воїни схопили лише його учнів. Вони привели їх у Севастію, де мучеників закували в кайдани та ув’язнили.

Після цього ігемон знову послав воїнів на пошуки Афіногена. Між тим єпископ повернувся в монастир і не знайшов своєї братії, через що сильно засмутився. Коли святий вийшов із монастиря, то до нього прибіг олень,якого той вигодував, і почав лизати йому руки. Тоді ж святитель зустрів одного знайомого чоловіка, який розповів, що його учні відведені на тортури в Севастію. Ця звістка втішила Афіногена, він прославив Бога та поспішив слідом за ними.

У Севастії святого схопили, представили ігемону, а потім ув’язнили разом із братією. У темниці Афіноген повчав своїх учнів мужньо постраждати за Христа і говорив про райську радість, яка їх очікує.

Наступного дня одинадцять святих привели до ігемона Філомарха, який наказав їм принести жертви богам, а у разі непокори погрожував лютими муками. На це єпископ Афіноген відповів, що вони не бояться погроз і готові перетерпіти будь-які тортури.

Розгніваний ігемон наказав спочатку катувати учнів Афіногена. Їх оголили, повішали на дереві та нещадно били й стругали залізними гребенями. Оскільки вони були непохитними у вірі й говорили, що не зречуться від Істинного Бога, то за наказом мучителя їх усікли мечем.

Потім ігемон приступив до Афіногена. Він запитав у нього, де його Христос, що не прийшов та не врятував його учнів, і одразу після цього наказав повішати та бити святого. Згодом мученика зняли з дерева та продовжили бити.

Святий Афіноген постійно молився Богу. В цей час пролунав Голос із Неба, який сказав: «Дерзай, обранцю Мій! Я з тобою…». Цей Голос почули й слуги мучителя. Від страху їхні руки заклякли, і вони більше не могли катувати святого. Тоді один із друзів ігемона порадив йому швидше умертвити Афіногена.

Коли мученик почув смертний вирок, то попросив, щоб його вбили в його обителі. Ігемон погодився на це, і святого повели до монастиря. По дорозі до єпископа підійшов вигодуваний ним олень і низько вклонився йому. Афіноген побажав оленю, щоб Господь не віддав ні його, ні його нащадків в руки мисливців, а щоб його потомство прибігало в монастир в день їхньої пам’яті на заклання, аби наситити тих, хто буде звершувати святкування.

Потім святий увійшов у монастир, де знову почув Божественний голос, після чого схилив під меч свою чесну голову. Кончина мученика настала близько 311 року.

Щороку в день святкування пам’яті святих мучеників звершувалося чудо. Приходив вищезгаданий олень та приводив своє дитя на заклання, яке й з’їдали віруючі в пам’ять Афіногена та його учнів.
Слава Богу вовіки. Амінь.