День пам’яті священномученика Валентина

День пам’яті священномученика Валентина

30 липня/12 серпня Православна Церква вшановує День пам’яті священномученика Валентина (+ІІІ ст.).

Священномученик Валентин займав святительський престол міста Інтерамни в італійській області Омврії. Він зцілював хворих молитвою та призиванням імені Господнього й навертав їх до істинної віри.

У той час із Афін у Рим прибули з метою навчання схоластики (учні) Прокул, Єфів і Аполлоній, що перебували у язичницькому нечесті. Вони поселилися в домі свого наставника Кратона, який добре володів латиною та грецькою. У Кратона ж був важко хворий син Херимон. Його хребет так зігнувся, що голова опинилася між колінами, і він не міг розігнутися. Лікарі були безсилими проти такої хвороби, й отрок страждав близько трьох років.

Якось до Кратона прийшов трибун Фронтон. Він побачив Херимона й сказав, що його брата зцілив від такої ж недуги єпископ Валентин, який живе в Інтерамні. Тоді Кратон через посланців попросив святого Валентина прийти до Риму та зцілити його сина. Єпископ не знехтував проханням Кратона й прибув у його дім.

Обнадієний батько почав просити святителя про допомогу й обіцяв йому у винагороду половину свого багатства. На це Валентин сказав, що Херимон знову стане здоровим, якщо Кратон увірує в Господа Іісуса Христа. Багатство ж, яке він пропонував за зцілення сина, святий порадив роздати бідним.

Коли Кратон почув ці слова, то сказав, що не знає, у чому полягає віра християнська, але чув, що кожний спасається по своїй вірі й віра одного не здатна допомогти іншому. Святий на це йому відповів, що невірство батька не може шкодити вірі сина, однак віра однієї людини може допомогти іншій.

Після цього Валентин навів зі Святого Письма приклади зцілення та повернення до життя людей Господом Іісусом Христом по вірі їхніх близьких.

Почувши це, Кратон сказав Валентину, що вірує в Бога, Якого він проповідує. На це святитель відповів, що віру потрібно проявляти не лише на словах, але й на ділі, через що Кратону потрібно зректися ідолів та прийняти Святе Хрещення.

Той же заради одужання свого сина був готовий виконати все те, про що говорив Валентин, і разом зі своїми домашніми пообіцяв хреститися, як тільки Херимон отримає зцілення. Тоді ж і Прокул, Єфів та Аполлоній, що проживали в домі свого учителя, пообіцяли стати християнами.

Святитель Валентин наказав усім бути в мовчанні, а сам замкнувся з болящим у відокремленій кімнаті.

Херимон знаходився у такому тяжкому стані, що навіть не міг говорити, а лише стогнав. Святий поклав його на свою волосяницю і почав молитися Богу. Опівночі в приміщенні, де молився Валентин, засяяло яскраве світло, а хворий отрок одужав. Він разом зі святим почав славити Бога, це почули домашні й почали стукати в двері.

Валентин їм сказав, що не відкриє, допоки не закінчить молитви, і всі чекали до ранку. Вранці святий передав здорового отрока батькам, і весь дім Кратона прийняв Святе Хрещення.

Отрок Херимон, а разом із ним Прокул, Єфів та Аполлоній стали учнями Валентина та наслідували його святе життя. Вони приводили до віри в Христа інших схоластиків, і число християн зростало.

Коли прийняв Святе Хрещення син начальника міста Авундій, його батько та інші начальники розлютилися та схопили святителя Валентина. Його нещадно побили та закували в кайдани. Святий радів, що постраждав за Христа та хвалився своїми ранами.

Учні не покидали свого учителя й приходили до нього в темницю, а він зміцнював їх у вірі. Про це невдовзі довідався начальник, і Валентина обезголовили.

Прокул, Єфів та Аполлоній взяли його чесне тіло та поховали у передмісті Інтерамни. Щодня біля гробу святого вони молилися Богу, і до них почав сходитися народ. У той час багато людей проповіддю святих навернулося до істинної віри.

Згодом про це взнав градоначальник Леонтій. Він схопив Прокула, Єфіва та Аполлонія й спочатку ув’язнив їх у темниці, а потім наказав їх вбити. Так святі прийняли мученицьку смерть і пішли за своїм учителем у Царство Небесне.

Син римського начальника Авундій взяв їхні тіла та поховав поруч із мощами святого Валентина.

Тіло Валентина перенесено його учями до Інтерамну. У IV сторіччі над його гробницею збудували базиліку, що збереглася після низки реконструкцій до теперішнього часу. У її головному вівтарі зберігаються мощі святого Валентина.
Слава Богу вовіки. Амінь.

Мощі свт. Валентина в Терні
Wayfarer

Wayfarer

0 0 голосів
Рейтинг статті
Підписатися
Сповістити про
guest
0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
Wordpress Social Share Plugin powered by Ultimatelysocial
0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x
Wordpress Social Share Plugin powered by Ultimatelysocial
0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x