На що потрібно звернути увагу під час Успенського посту

«Ось тепер час сприятливий, ось тепер день спасіння»¹

Успенський піст названий на честь свята Успіння Пресвятої Богородиці, яке завершує піст і є його кульмінацією.

Одна з поширених помилок, пов’язаних саме з цим постом, полягає в тому, що багато хто вважає цей піст трагічним і похмурим, тому що він такий же суворий, як і Великий піст, і нібито нагадує нам про смерть. Але це не так.

Успенський піст говорить про велич і безсмертя людини, яка прийняла Господа в своє серце.

Цей піст наповнений радістю і надією зустрічі створіння зі своїм Творцем. Зустрічі не тільки як фізичної смерті, переходу з однієї реальності в іншу, а головної зустрічі – зустрічі душі з Господом тут, на землі.

Розташування свята в кінці літа символічно. Серпень – пора підведення підсумків, збору плодів, підготовки до зими. Це відноситься і до духовного життя. Піст – це ще одна можливість проаналізувати своє життя, дати оцінку своїх вчинків, дій, думок; виявити свої слабкі сторони, які заважають подальшому руху і розвитку і спробувати їх змінити.

Піст – це ще одна можливість проаналізувати своє життя, дати оцінку своїх вчинків, дій, думок; виявити свої слабкі сторони, які заважають подальшому руху і розвитку і спробувати їх змінити.

Саме про це говорить нам свято Преображення Господнього, що випадає на Успенський піст, нагадуючи про важливість смирення перед волею Божою і готовності долати всі труднощі, проходити все уготоване нам без нарікання, з вдячністю.

На жаль, це свято у деяких асоціюється лише з освяченням плодів і до духовності не має ніякого стосунку. Шкода, що люди ігнорують можливість стати ближче до Бога, наблизитися до світла, вийти з темряви невіри та своїх пристрастей. Неправильним проходженням святкових днів люди тільки посилюють свої гріхи і множать згубні звички.

Також поширена помилкова думка, що піст – нав’язане ззовні обмеження. Піст – це добровільний і усвідомлений крок. Це бажання душі бути ближче до Бога, бажання уподібнитися Йому.

Піст – це добровільний і усвідомлений крок. Це бажання душі бути ближче до Бога, бажання уподібнитися Йому.

І обмеження в їжі – спроба навчитися не витрачати час і не розсіювати увагу на земні насолоди, які є другорядними в нашому житті, а зосередитися на головному та насущному – на особистих стосунках із Богом. Саме в цьому сенс будь-якого посту, та й самого християнства.

Християнство – це можливість стати новою людиною у Христі, це початок нового життя в Ньому. І піст – одна з форм досягнення цієї мети.

Християнство – це можливість стати новою людиною у Христі, це початок нового життя в Ньому. І піст – одна з форм досягнення цієї мети.

Наша віра й церковні Таїнства поєднують нас із Христом, і Він входить в наше життя, освячуючи його. Все хороше, що є в нашому житті, виходить від Бога, Який живе в нас. Жити з Христом не означає просто думати про Нього, це означає, що Він починає діяти в нашому житті, діяти через нас.

Християнство – це особистий вибір кожного з нас віддати своє життя Богу, як колись Він віддав Своє життя за нас.

Митрополит Антоній (Паканич)