День памяті святого пророка Михея
14/27 серпня Православна Церква вшановує память святого пророка Божого Михея.
Свята Православна Церква вшановує пам’ять двох Пророків, що мають ім’я Михей. Перший із них жив у часи царювання Іосафата в Іудейському царстві та Ахава в Ізраїльському. Він був сином Іємвлая та походив із коліна Єфремового.
Михей часто викривав царя Ахава за ухилення його в ідолопоклонство та беззаконня, які той звершував. У свою чергу Ахав ненавидів Михея, але разом із тим боявся його вбити.
Якось Ізраїльський цар надумав піти війною проти асирійців і заібрати в них місто Рамоф Галаадський, що належало раніше ізраїльтянам. Для цього він просив допомоги у Іудейського царя Іосафата, який погодився допомогти, але спочатку хотів через пророків взнати волю Божу.
Тоді Ахав скликав своїх 400 лжепророків, які завжди пророкували йому добро, і запитав, чи буде благополучною ця війна. Ті ж підбадьорювали царя та казали йому про перемогу.
Однак благочестивий Іосафат засумнівався в істинності їхніх слів і поцікавився, чи немає пророка, який би сказав йому правду. Тому, хоча і неохоче, Ахав покликав до себе Михея, який був сповнений Духа Божого та передрік йому поразку у війні.
Ізраїльський цар дуже розгнівався за це на святого й наказав до свого повернення його ув’язнити. Після цього він пішов на війну, і його там убили.
Про кончину ж самого Михея відомостей у Святому Письмі немає. Імовірно він загинув мученицькою смертю від когось із родичів Ахава. Пам’ять цього святого звершується 18 січня за новим стилем.
27 серпня Православна Церква вшановує пам’ять другого Пророка Михея, що походив із Іудиного коліна, та народився у містечку Морасфі неподалік від Єлевферополя, через що і називався Морасфітянином. Своє пророцьке служіння він звершував у Єрусалимі за царювання Іоафама, Ахаза та Єзекії, коли служив Богу й Пророк Ісайя.
Святий Михей викривав одноплемінників в тому, що вони відступили від істинної віри, поклоняються ідолам і чинять всякі беззаконня. Від Імені Божого Пророк запитував у іудеїв, що Він зробив їм, чим образив, чим досадив, і чи за те, що Він вивів їх із Єгипту та звільнив від рабства, вони покинули його й визнали богами ідолів.
Також Пророк викривав суддів та князів у тому, що вони кривдять та грабують бідних, беруть хабарі та звершують неправедний суд. Святий говорив їм, що вони так несправедливо гноблять невинних бідняків, що здерли з них шкіру, розтрощили їхні кістки, роздробили їхнє тіло, нібито хочуть кинути їх у котел для приготування їжі.
Однак слова Михея не приводили іудеїв до покаяння, й святий гірко оплакував їхню погибель. Він говорив, що, як після зібрання урожаю, немає з ним тепер жодної ягоди для їжі, тобто людей, які догоджають Богу. Не стало милосердних та праведних, всі замишляють зле, кожний готує своєму брату сітку, начальник вимагає дарунків, а суддя судить за хабарі.
Крім того Пророк передрікав гнів Божий, який спочатку проллється на Самарію, столицю Ізраїльського царства, а потім і на Єрусалим. Так обидва міста були згодом розорені відповідно асирійцями та халдеями.
Серед печальних пророцтв Михей сповістив людям і радісну звістку про те, що Спаситель наших душ Господь Іісус Христос народиться у Вифлеємі.
Пророцтва ж святого містяться в пророцькій книзі його імені.
Про кончину другого Пророка Михея також немає точних відомостей. Очевидно, що він помер своєю смертю та був похований у Морасфі.
Чесні мощі святого знайшли разом із мощами пророка Аввакума в часи царювання Феодосія Великого. Це сталося за одкровенням, яке отримав щодо них Єлевферопольський єпископ Зевін.
Слава Богу вовіки. Амінь.
