День пам’яті великомучениці Шушаніки

28 серпня/10 вересня Православна Церква вшановує пам’ять великомучениці Шушаніки, княгині Ранської.

Богобоязну та благочестиву княгиню Ранську Шушаніку назвали Вардандухт, на честь її батька, вірменського воєначальника Вардана. Ім’я ж Шушаніка – пестливе.

Вона стала дружиною правителя прикордонних областей Грузії Варскена, який під час правління шаха Пероза побував у Ктезифоні, резиденції перського шаха, і прийняв маздеїзм – вогнепоклонницьку віру.

Коли свята Шушаніка довідалася про це, то відмовилася від подружнього життя з боговідступником, покинула палац і поселилася в келії, що розташовувалася поблизу палацової церкви.

Варскен задумав застосувати щодо Шушаніки силу, але вона твердо вирішила бути непохитною  у святій вірі, не зважаючи на погрози та муки.

Оскільки всі зусилля Варскена повернути дружину залишилися марними, в січні 469 року він побив її та закував у кайдани. А в квітні того ж року ув’язнив у темниці фортеці, де Шушаніка пробула понад шість років.

Весь цей час свята прикрашала себе чеснотами та жила в пості, неспанні, молитовному стоянні, частих поклонах та читанні книг. За таку доброчесність Господь освятив Шушаніку чудотворним даром, а тому до темниці почали приходити люди. По молитвах мучениці у бездітних народжувалися діти, болящі отримували зцілення, сліпі – прозріння.

Під час перебування Шушаніки в темниці Варскен привів до нечестивої віри народжених нею дітей, які майже перестали навідувати матір.

Наприкінці свого життя, коли вже йшов сьомий рік темничного ув’язнення, Шушаніка захворіла. На її ногах та тілі відкрилися виразки. Про хворобу святої дізнався брат Варскена Джоджик. Він потай прийшов у темницю разом із дружиною та дітьми й попросив у мучениці прощення та благословення. Свята Шушаніка простила та благословила їх і сказала, що тутешнє життя швидкоплинне та непостійне, як польова квітка, і той, хто посіяв, той і пожав. Хто потратив для бідних, той зібрав; хто пожертвує собою, той знайде…, – повчала вона.

Перед смертю Шушаніку провідали католикос-архієпископ Грузії Самуїл, єпископ Іоанн та Яків Цуртавеллі – духовний отець святої, який часто приходив до неї в темницю та втішав її. З рук придворного єпископа Фотія мучениця причастилася Святих Христових Тайн.

17 жовтня 475 року блаженна Шушаніка відійшла до Господа. Цього дня колись і святкували її пам’ять.

Спочатку тіло святої знаходилося в місті Цортазі, але згодом храм цього міста перейшов до єретиків-монофізитів. Тому католикос-архієпископ Грузії Самуїл IV переніс мощі Шушаніки в Тбілісі, де в 586 році вони були покладені в Метехській церкві. Ймовірно, що з перенесенням мощей мучениці пов’язана зміна дати святкування її пам’яті.
Слава Богу вовіки. Амінь.