Тримай мене ніжно
«Будьте братолюбні один до одного з ніжністю; випереджайте один одного шанобливістю»1(Рим. 12:10)
В інституті на лекції викладач раптом запитав:
– От цікаво, як ви розумієте слово “ніжність”?
А слід сказати, що група в нас – одні дівчата, чоловіків лише двоє – я, та ще один парубок на ім’я Сергій. І коли жіноча частина аудиторії дружно загуділа, обговорюючи запитання, викладач квапливо додав:
– Хотілося б почути думку чоловіків.
Дівчата відразу ж замовкли, з цікавістю чекаючи на наші одкровення. Сергій викликався першим. Він діловито міркував про те, що ніжність це коли є взаєморозуміння, турбота, любов і все таке інше. А я слухав його, і все більше розумів, що в мене в запасі немає готового визначення ніжності. Саме слово я, звичайно, знаю з дитинства. І навіть користуюся ним періодично, хоча і не дуже часто. А от на що воно вказує – ніколи не замислювався.
Тим часом, Сергій закінчив говорити, і аудиторія обернулася до мене. Я вже хотів було зізнатися, що не готовий відповісти на це просте запитання. Але тут у голові промайнула рятівна думка. І я, ще не додумавши її до кінця, почав говорити:
– Пам’ятаєте, епізод у фільмі “Місце зустрічі змінити не можна”, де оперативники женуться на автобусі за Фоксом, який утік із ресторану?
Викладач здивовано підвів брови, і кивнув. Тоді я продовжив:
– Коли Гліб Жеглов висунувся до пояса з розбитого вікна і почав на ходу цілитися в бандитську машину з револьвера, він крикнув підлеглому: “Колю, тримай мене!”
А той розгублено запитує: “Як тримати, Глібе Єгоровичу?”
І тут Жеглов видав абсолютно несподівану в цій ситуації відповідь: “Ніжно!”
Так от, для мене “ніжність” це, передусім – дбайливе ставлення до будь-чого. Прагнення не зробити боляче, не пошкодити, уберегти те, що потрапило до тебе в руки.
Так от, для мене “ніжність” це, передусім – дбайливе ставлення до будь-чого. Прагнення не зробити боляче, не пошкодити, зберегти те, що потрапило до тебе в руки.
От так хитромудро я відповів.
Викладач замислився на пару секунд. Потім сказав, що повністю згоден із таким визначенням. А мені раптом стало дуже гірко й соромно. Я якось одразу згадав усе своє життя, моє ставлення до дружини, дітей, мами, інших людей, з якими мені доводилося спілкуватися. І зрозумів, що якраз ніжності в мене було, м’яко кажучи, не дуже багато.
От такою виявилася для мене в той раз ціна відповіді на просте запитання.
Потім я знайшов для визначення ніжності ще одну цитату. Тільки цього разу вона була вже не з фільму: “Тростини надламаної не переломить, і льону, що димить, не загасить”2(Іс.42:3). Так пророк Ісая говорив про Христа. І думається мені, це теж якраз про неї – про ніжність, з якою Господь ставиться до всіх нас, хто так легко вимовляють слово “ніжність”, і так рідко розуміють, що ж воно означає.
Олександр Ткаченко
