День пам’яті священномученика Кипріана та мучениці Іустини

2/15 жовтня Православна Церква вшановує пам’ять священномученика Кипріана та мучениці Іустини.

Святий Кипріан народився в Карфагені (на півночі Африки) і з 7-річного віку навчався чаклунства. Згодом він став настільки ревним служителем бісів, що спілкувався з самим князем пекла. З допомогою нечистої сили Кипріан міг перетворюватися, наводити вітри, викликати негоду, насилати на людей та тварин хвороби, виводити з могил мерців (насправді ж то були біси, що являлися людям у вигляді їхніх померлих близьких).

Коли Кипріан закінчив своє навчання, то поселився в Антиохії, де прославився своїм волхвуванням і допомагав багатьом язичникам у їхніх злих справах.

У тому ж місті жила дівиця Іустина. Вона походила з язичницької сім’ї, але якось почула проповідь Слова Божого та увірувала в Христа. Згодом дівиця навернула до Істинного Бога й своїх батьків.
Іустина жила доброчесно, неухильно дотримувалася Заповідей Божих і віддавалася посту та молитві. Вона обручила себе Небесному Жениху і вирішила до кінця життя зберігати цноту.

Однак диявол захотів зашкодити Іустині та викликав нестримну хіть до неї у одного багато юнака Аглаїда. Цей юнак вистежував святу діву, зупиняв її на шляху і говорив їй непристойні слова, щоб схилити її до блуду. Коли ж дівиця залишилася непохитною у своїй непорочності, Аглаїд запропонував їй стати його дружиною. На це Іустина відповіла, що має Жениха Христа, Який береже її від усякої скверни.

Під диявольським впливом плотське бажання не покидало Аглаїда, і він разом із друзями спробував викрасти дівицю. Однак вона почала кричати, і сусіди визволили її з їхніх рук.

Зрештою, беззаконний юнак попросив допомоги Кипріана та пообіцяв розрахуватися з ним золотом і сріблом. Спочатку Кипріан покликав до себе одного біса та доручив йому звабити діву. Тоді нечистий дух дав волхву якесь зілля, й Аглаїд окропив ним будинок Іустини. Після цього біс увійшов у кімнату дівиці та почав спокушати її. Іустина відчула тілесну хіть, і нечисті помисли з’явилися в її голові. Вона зрозуміла, що ця боротьба від диявола, і озброїлася молитвою та хресним знаменням. Цим дівиця прогнала ворога, і він повернувся до Кипріана ні з чим. Так само був переможений і другий біс.

Коли ж Кипріан попросив про допомогу третього нечистого духа, старшого за перших двох, то той в образі жінки увійшов у дім Іустини й розпочав із нею нібито благочестиву розмову, в якій звеличував шлюбне життя. Мудра діва знову зрозуміла ворожу підступність і силою Божою втретє здолала ворога.

Тоді волхв запитав у бісів, чому вони не змогли перемогти слабку діву, і ті розповіли йому про свій страх перед хресним знаменням.

Після цього біс пішов до Аглаїда в образі Іустини, і юнак почав обіймати удавану дівицю та промовив її ім’я. Воно ж було нестерпним для нечистого духа, й він одразу ж зник. Здивований цим Аглаїд розповів Кипріану про те, що з ним сталося.

Тоді Кипріан перетворив його на птаха, аби він міг залетіти в кімнату Іустини. Але як тільки Аглаїд наблизився до будинку святої, біс, що ніс його, зник, і юнак прийняв образ людини та ледве не забився. Він вхопився руками за дах, і Іустина спустила його на землю своєю молитвою.

Не раз Кипріан і сам намагався підійти до будинку дівиці в іншому образі, але йому це не вдавалося. Тоді він сильно розлютився та навів напасті спочатку на святу діву та її близьких, а потім і на все місто, через що люди та худоба почали хворіти.

Народ довідався про причину гніву Кипріана, й поважні жителі міста прийшли до Іустини та почали схиляти її до шлюбу з Аглаїдом. Проте вона запевнила їх, що нещастя скоро припиняться, після чого помолилася Богу, і всі одужали.

Кипріан зрозумів, що біси нікчемні перед Господом, і сповістив про це дияволу. Тоді диявол кинувся на волхва, щоб умертвити його. Однак той звернувся з молитвою до Бога, осінив себе хресним знаменням і був врятований.

Невдовзі після цього Кипріан прийняв Святе Хрещення і удостоївся спочатку дияконського та пресвітерського сану, а потім єпископства. Він почав ревно служити Господу і приводив багатьох язичників до віри Христової.

Дівицю Іустину Кипріан поставив диякониссою та доручив їй дівочий монастир.

Про те, що Кипріан та Іустина відвертають народ від поклоніння богам, згодом стало відомо правителю Євтолмію. За його наказом святих схопили та ув’язнили в темниці. Після цього їх віддали на катування.

Кипріана повішали та стругали тіло, Іустину ж били по устах та очах. Потім обох мучеників кинули в котел із киплячою рідиною, але вони залишилися неушкодженими та прославили Бога.

Язичницький жрець Афанасій замислив посоромити святих і сам кинувся у вогонь, однак одразу ж помер. Тоді Євтолмій злякався і послав Кипріана та Іустину в Нікомидію до правителя Клавдія, де їх і усікли мечем.

Разом зі святими прийняв смерть за Христа муж Феоктіст, який припав до тіла Кипріана та оголосив себе християнином. Мандрівники відвезли тіла святих у Рим, де їх із честю поховала родичка імператора Клавдія ІІ Руфіна.

Чесна кончина Христових страждальців сталася близько 268 року.
Слава Богу вовіки. Амінь.