День пам’яті мученика Лонгіна Сотника
16/29 жовтня Православна Церква вшановує пам’ять Лонгіна Сотника.
Святий Лонгін походив із Каппадокії. Він був сотником при Понтійському Пилаті.
У день вільних страждань Господа нашого Іісуса Христа він знаходився біля хреста й був свідком чудес, якими супроводжувалася смерть Господня. Коли Господь Іісус помер, сотник сказав, що це воістину був Син Божий.
Церковне передання говорить, що саме Лонгін проколов ребра Христа списом. При цьому він отримав зцілення своїх хворих очей від крові та води, що витекли з ребер Господніх.
Потім Лонгін за наказом Пилата ніс варту біля гробу, де поклали тіло Христа. І ось, стався сильний землетрус, із Неба зійшов Ангел і відвалив камінь від дверей гробу. Сторожа дуже злякалася, всі були неначе мертві. З того часу Лонгін, а з ним ще два воїни твердо увірували в Сина Божого і почали проповідувати Його Воскресіння.
Архієреї й старійшини підкупили варту та наказали воїнам говорити, що то учні Христа вночі вкрали тіло свого Учителя. Однак Лонгін разом із друзями відмовився брехати й грошей не взяв. За це вороги Христові зненавиділи його та бажали його смерті. Проте вбити його вони не наважувалися, оскільки він був відомим воїном, і його знав сам кесар.
Коли Лонгін довідався, що його хочуть убити, то покинув воїнську службу. Він разом із двома іншими воїнами присвятив себе служінню Христу. Апостоли сподобили Лонгіна Святого Хрещення, і він разом із друзями пішов у Каппадокію.
Там святий багатьох навернув до Істинного Бога, після чого оселився в поселенні свого батька і жив у безмовності, пості та молитвах.
Коли архієреї та старійшини довідалися, що Лонгін проповідує Христа в Каппадокії, то пішли з дарами до Пилата. Вони вмовили його повідомити кесарю Тиверію (царював у 14 – 37 рр.) про те, що Лонгін відмовився від воїнського сану, противиться римській владі та проповідує іншого царя. При цьому вони послали кесарю багато золота.
Невдовзі прийшов від Тиверія наказ вбити Лонгіна. Пилат одразу послав воїнів виконати наказ кесаря і принести для підтвердження в Єрусалим голову святого. Разом із тим на прохання іудеїв Пилат наказав умертвити й тих двох воїнів, що увірували в Христа.
За Божим одкровенням Лонгін довідався про свою скору мученицьку кончину. Він сам зустрів воїнів, які його розшукували, й гостинно прийняв їх у своєму домі. При цьому святий сказав посланцям Пилата, що Лонгін живе неподалік і сам прийде до них. Воїни ж удавали, що шукають Лонгіна з благою метою.
У своєму домі святий запропонував гостям щедре частування. Воїни, захмелівши, відкрили йому істинну причину свого візиту. Коли святий довідався, що і його друзів хочуть вбити, то квапливо послав за ними.
Всю ту ніч Лонгін провів у молитві. Вранці святий зустрів своїх друзів і повідомив їм про посланців Пилата, які прийшли їх вбити. Друзі зраділи і разом із Лонгіном пішли до воїнів та відкрили їм свої імена.
Воїни здивувалися та не хотіли вбивати свого благодійника. Однак Лонгін сказав їм, що вони віддячать йому, якщо відправлять його до Христа.
Своїм близьким Лонгін сказав поховати його та його друзів на розташованому неподалік пагорбі. Він помолився Богу, востаннє всіх поцілував і, одягнений в білі погребальні ризи, схилив під меч свою голову.
Разом із ним прийняли смерть і два його друга. Воїни взяли голову Лонгіна та попрямували до Пилата. Тіла ж святих були з честю поховані на вказаному місці.
Коли Пилат та іудеї переконалися в смерті Лонгіна, то повеліли кинути його голову за містом. Там вона лежала серед сміття і з часом була повністю засипана порохом.
Господь прославив Свого раба і відкрив місцезнаходження його голови наступним чином. Одна вдова з Каппадокії повністю осліпла. З надією отримати зцілення вона пішла разом зі своїм єдиним сином в Єрусалим на поклоніння Святим місцям.
Дорогою її син занедужав та помер. Вдова гірко плакала й не мала втіхи. Але ось у видінні їй явився мученик Лонгін, розказав все про себе та повелів відшукати його голову.
Після цього вдова попросила своїх поводирів відвести її на вказане Лонгіном місце й поставити посеред купи сміття. Тут вона почала руками розгрібати бруд. Раптом її очі прозріли, і вона побачила в поросі голову мученика.
Вдова прославила Бога й отримала відраду в своїй печалі. Вночі їй з’явився Лонгін разом із її сином. Святий повідомив вдові, що її син радіє в Царстві Небесному, і наказав поховати його голову разом із тілом отрока.
Після видіння вдова з радістю пішла додому та виконала повеління святого, прославляючи Отця, і Сина, і Святого Духа – Єдиного в Трійці Бога. Амінь.
(Ми поза політикою! Запрошуємо відвідати наші англомовну і російськомовну частини сайту N.E.W.O.D. Можливо, ви знайдете там багато цікавого)