Що відбувається з людиною після смерті?

Тема життя і смерті, дійсно, вічна.

… спробуємо торкнутися такої таємничої теми, як те, що відбувається з людиною після смерті. Ми повинні розуміти, що після смерті в людини перестає жити лише тіло, а душа йде в інший світ, як сказав Господь: “Не бійтеся тих, що вбивають тіло, а душі не можуть убити; але бійтесь більше Того, Хто може і душу, і тіло погубити в геєні” ¹(Мф. 10:28).

Долю душі й тіла визначає не диявол, як дехто вважає, а лише Господь Бог, Який Своїм праведним вироком може засудити людину до геєни.

Смерть – це відокремлення душі від тіла.

Смерть – це відокремлення душі від тіла.

Але що ж таке душа? Багато хто вважає, що душа – це щось незрозуміле, загадкове, насправді, все простіше.

Душа – це жива і безтілесна сутність, яка має розум, волю і здатність відчувати.

Душа – це жива і безтілесна сутність, яка має розум, волю та здатність відчувати.

Тому, коли людині кажуть “у тебе немає душі”, мають на увазі, що вона бездушна, безвільна. Душа пожвавлює тіло, і в цьому сенсі вона, звичайно, має певний контур, схожий із тілом.

Вона несе на собі ніби відбиток нашої тілесності. І наше тіло якимсь чином споріднене з нашою душею, бо за волею Божою, у вічності нам належить жити разом із тілом. У день Страшного Суду ми будемо відновлені в наших тілах, і саме в тілах вічно житимемо в Царстві Божому чи в геєні вогненій.

Ми не говоритимемо про зовсім далекий стан після смерті, про те, що чекає нас після кінця часів. Сьогодні ми лише торкнемося досить скромної теми: а саме – що чекає на душу людини після того, як вона вийде з тіла, але до того, як вона повернеться разом із Христом на грішну землю. Ми з вами будемо спиратися на Священне Писання та на ряд видінь, про які свідчить Передання.

Ви, напевно, багаторазово чули оповідання про митарства, які чекають на людину відразу ж після смерті. Про них прямо говориться і у Священному Письмі та в Переданні Церковному.

Апостол Павло пише, що ми повинні одягнутися “в повну зброю Божу, щоб… можна було стати проти хитрощів диявольських, бо наша боротьба не проти крови та плоті, а проти начальства, проти влади, проти світоправителів темряви віку цього, проти духів злоби піднебесних” ²(Еф. 6:11,12).

Тут прямо говориться про те, що є певна область над землею – те, що називається “повітрям”. Це місце, в якому знаходиться головний штаб царства диявола. Дехто чув приказку: “У Бога – Царство, а в диявола – демократія”, у реальності це не так: у диявола абсолютна, жорстока тиранія – диявольська, де він є царем і тираном, безсоромним мучителем усіх людей, які потрапляють під його владу.

…у диявола абсолютна, жорстока тиранія – диявольська, де він є царем і тираном, безсоромним мучителем усіх людей, які потрапляють під його владу.

Одного разу преподобний Антоній Великий молився цілий рік Богові, щоб Він показав йому місце праведників і грішників. Його слова увійшли до збірки повчань “Лавсаїк”, що читається під час Великого Посту.

“Побачив я величезного чорного велетня, – пише преподобний, – який піднімався до хмар і досягав руками до неба; під ним було озеро величиною з море.

Потім побачив я душі людські; вони літали як птахи і, які перелітали через руки та голову велетня, усі охоронялися ангелами, а яких він ударяв своїми руками, ті падали в озеро.

І прийшов до мене голос: ті, яких ти бачиш, що перелітають через голову і руки велетня, – це душі праведників, ангели охороняють їх у раю, а ті, яких чорний велетень ударяє руками, занурюються в пекло, бо захопилися тілесними пожаданнями і були злопам’ятними”.

Це найстрашніше, тому що багато людей гадають, що злопам’ятність – це нісенітниця, а дехто навіть виправдовує злопам’ятність, вважаючи її боротьбою за справедливість.

Пам’ятайте, що подібна боротьба в очах Божих закінчується польотом вниз головою, у безодню.

Один мій знайомий священник бачив сон про свого знайомого, який прожив не надто праведне життя, що той спускається нескінченними сходами.

Уявіть собі обшарпані, пофарбовані в незрозумілий колір сходи, типові для громадських будівель радянської пори. Я не знаю, наскільки це було достовірне видіння, але образ вийшов дуже точний. Нескінченно сходити вниз цими однаковими прольотами – це дійсно жах. Такий страшний стан буває в людини, яка померла не підготувавшись, і не пройшовши випробування митарств.

Але що ж відбувається на митарствах після смерті?

Деякі гадають, що на митарствах біси залякують душу людини, як це описано у видінні блаженної Феодори з житія святого Василія Нового, але це не зовсім так.

Біси, дійсно, залякують людей, але лише тих, які вели церковне життя. Якщо ж людина не вела церковного життя, але була хрещена, вірила в Бога, то диявол після смерті її не залякує, а спокушає.

Адже над хрещеними є печатка Божа, і сатані їх необхідно якимсь чином до себе заманити, як про це пише в тлумаченні 118-го псалму святитель Феофан Затворник.

Що робитиме диявол з тими людьми, які, наприклад, вдавалися до обжерливості? Хіба він їх залякуватиме? Зовсім ні, він показуватиме розкішні столи, накриті якимись стравами, і душа людини вийде й кинеться туди. Вона не до Бога кинеться, а до того, до чого вона звикла, – і ось тут-то її і схоплять. Це остання спокуса. Улюблена пристрасть людину і згубить.

Людина, яка прагнула до Бога, навпаки, підніметься цими дивовижними сходами, які були у видінні старозавітного патріарха Якова³(Бут. 28:12-16) .

Улюблена пристрасть людину й згубить. Людина ж, яка прагнула до Бога, навпаки, підніметься цими дивовижними сходами, які були у видінні старозавітного патріарха Якова⁴(Бут. 28:12-16) .

Яків заснув, коли втікав від свого брата, і побачив сон – сходи, що стоять на землі, верх яких впирається в небеса, сходами спускаються та піднімаються ангели Божі. Ці сходи, дійсно, ведуть на небеса, і нині відкриті не лише для ангелів, але й для людей. Люди, серця яких спрямовані вгору, до неба, саме ними піднімаються.

Священник Даниїл Сисоєв

(Ми поза політикою! Запрошуємо відвідати наші англомовну і російськомовну частини сайту N.E.W.O.D. Можливо, ви знайдете там багато цікавого)