Апокаліпсис — книга для всіх поколінь до кінця часів

Щось ви трішки налякалися. Ви читали Одкровення апостола Іоанна, і вас охопив страх. Вам здається, що всі описані там жахи стосуються саме нашого часу.

Хтось витлумачив вам, що всі ті грізні змії й звірі вже прийшли в світ: багряний змій у вигляді соціалізму, чорний звір з десятьма рогами у вигляді єресей. І всі ці чудовиська оголосили війну християнству!

Навіть якщо й так, брати мої, навіть якщо в наш час пекло підняло своє військо проти Христа, істинні християни повинні без страху дивитися вперед з міцною вірою й сподіванням на єдиного Непереможного.

…брати мої, навіть якщо в наш час пекло підняло своє військо проти Христа, істинні християни повинні без страху дивитися вперед з міцною вірою й сподіванням на єдиного Непереможного.

Чи не пророчив Господь Своїм спадкоємцям, коли їх була невелика жменька серед величезної Римської імперії: “Не бійся, мале стадо! Бо Отець ваш благоволив дати вам Царство”¹?

І ці пророчі слова здійснилися. Спадкоємці Христові перемогли Римську державу й багато інших земних царств, набули, крім цього, і найголовніше царство — Небесне.

Думаю, що Апокаліпсис — книга, яка має пророче значення для всіх поколінь християн до кінця часів. Тому кожне покоління застосовує її зміст до свого часу. Бо за всіх часів проти віри Христової піднімався свій змій. Вкритий бронею всіх безбожних земних знарядь, змій цей здіймався, нависав, сичав, вивергав отруту, але зрештою лускав й розсипався на порох. І завжди всемогутній Христос виходив переможцем усіх апокаліптичних чудовиськ.

Так було в усі віки, так буде й в останнє століття, перед Судом Божим. Уважно прочитайте, що говорить апокаліптичний провидець: “Всі звірі й змії та всі брехуни повстануть на Агнця, й Агнець переможе всіх. Тому що Агнець — Цар царів і Пан панів“.

Що ще хочете ви, крім цієї запоруки перемоги Христа? Бо Христос — той Агнець. У земних війнах за маєтки й владу ніколи наперед не відомо, хто стане переможцем, і все-таки багато воїнів обох воюючих сторін борються хоробро й з надією. А ми ведемо духовну битву в якій заздалегідь Самим Богом нам обіцяна перемога, передвіщена й підтверджена багатьма й багатьма колишніми перемогами непереможного Христа над всіма апостолами неправди й адептами мороку.

…ми ведемо духовну битву в якій заздалегідь Самим Богом нам обіцяна перемога, передвіщена й підтверджена багатьма й багатьма колишніми перемогами непереможного Христа над всіма апостолами неправди й адептами мороку.

Чи останнє нині століття? Кому це відомо?

Бо Він сказав: “Ні дня, ні години тієї ніхто не знає, ні Ангели небесні, а тільки Отець Мій один”².

Чи остання це битва проти Христа? Навіть якщо й остання! Якщо й остання, саме тому зрадіймо й звеселімося! Тому що хай ця остання битва буде найжорстокішою, але вінці слави будуть найяснішими.

Остання битва буде означати останню й остаточну велику перемогу Агнця. Хто з християн не бажав би всім серцем стати учасником цієї перемоги з перемог?

Не бійтеся ж: перемога віри Христової обіцяна твердіше, ніж основа всесвіту. Він Своєю волею відкладає останню перемогу; можливо, для того, щоб якнайбільше людей на небі й на землі могли бачити її та якнайбільше серць могли тішитися нею.

(Свт. Николай Сербський. Місіонерські листи. Лист 114: Братству святого апостола Іоанна, про апокаліптичні явлення в наш час)

(Ми поза політикою! Запрошуємо відвідати наші англомовну і російськомовну частини сайту N.E.W.O.D. Можливо, ви знайдете там багато цікавого)