Аврамій Затворник та блаженна Марія

Аврамій Затворник та блаженна Марія

29 жовтня/11 листопада Православна Церква вшановує пам’ять Аврамія Затворника та блаженної Марії.

Святий Аврамій народився в благочестивій сім’ї. З юного віку він любив слухати Слово Боже. Всупереч своїй волі за бажанням батьків він вступив у шлюб, проте через сім днів після цього потай покинув дім і поселився в убогому житлі за межами міста.

Це ж було місто Тенія, поблизу Лампсака у Мізії (північно-західній області Малої Азії). Коли близькі знайшли його там, то він попросив їх залишити його жити в безмовності та замкнувся у своїй келії.

У затворі Аврамій  жив богоугодно, і слава про нього поширилася всюди. До святого почали приходити люди заради духовної настанови.

Після смерті батьків преподобний призвав до себе друга й доручив йому роздати його багатий спадок бідним. Сам він відмовився від земного й у келії мав лише декілька найбільш необхідних речей.

У той час у одному з оточуючих місто поселень жили запеклі язичники, які ніяк не хотіли відступити від ідолопоклонства та навернутися до істинної віри. Не раз єпископ посилав туди священників та дияконів, але все було без успіху. Тоді він вирішив послати до нечестивих Аврамія й попередньо висвятив його в пресвітера.

Хоча святий не хотів залишати подвиг безмовності, проте послухався архієрея та прибув у те поселення. Спочатку він там ні з ким не розмовляв і мовчки будував церкву на кошти з батьківського спадку.

Коли церква була збудована, Аврамій помолився Богу про навернення до істинної віри ідолопоклонників, а потім пішов та зруйнував язичницький жертовник і повалив ідолів.

За це нечестиві жорстоко побили його та прогнали. Вночі ж святий повернувся в храм і почав молитися Господу. Язичники побачили його та ще більше понівечили і ледве живим витягнули з поселення.

Затворник та блаженна

Коли Аврамій опам’ятався, то знову повернувся і став на молитву. Тоді ідолопоклонники вкотре витягнули його геть.

У таких стражданнях преподобний прожив майже три роки й увесь цей час смиренно терпів муки. Він ніколи не нарікав і ставився з любов’ю до своїх кривдників. Це напоумило нечестивих, і вони відреклися від ідолопоклонства.

Святий Аврамій ствердив їх у вірі й потай пішов із поселення. Через деякий час він повернувся до своєї келії, побудував окремо від неї іншу й почав подвизатися в ній. Святий проводив життя в пості та молитвах і боровся з дияволом.

У преподобного був рідний брат, після смерті якого залишилася сиротою його 7-річна дочка Марія. Знайомі взяли отроковицю й привели її до Аврамія на виховання.

Тоді святий замкнувся у внутрішній келії, а отроковицю залишив у зовнішній і почав повчати її доброчесності.

20 років жила Марія подібно до ангелів, а потім впала в гріх. Один монах, що приходив до Аврамія, розгорівся нечистою хіттю до дівиці, проникнув до неї в келію та спокусив. Після гріхопадіння Марія втратила надію на спасіння, посоромилася залишитися біля свого дядька та пішла в чужі краї, де жила в розпусті.

Святий Аврамій побачив тоді дивне видіння: величезний і страшний змій підповз до його келії, знайшов голубку та проковтнув її. Через два дні було нове видіння, в якому змій приповз до преподобного, поклав голову до його ніг і луснув. В череві ж змія знайшлася голубиця, і святий взяв її неушкодженою.

Після другого видіння старець почав кликати свою племінницю, але вона не відгукувалася. Коли він побачив, що її там немає, то почав сильно тужити й ревно молив Бога за неї.

Через два роки святий дізнався, де перебуває Марія, взяв золоту монету й пішов у путь. Коли він зайшов у будинок, де жила йго племінниця, то сказав його власнику, щоб той показав йому дівицю, яка мешкає у нього.

Господар дому помислив, що старець прийшов заради блуду, посміявся над його сивиною й покликав Марію. Та ж почала обіймати та цілувати прибульця й відчула пахощі, що йшли від його умертвленого подвигами тіла.

Тоді вона замислилася над своїми гріхами й сказала: «О горе мені». А святий же, щоб врятувати загиблу вівцю, після багатьох років великого стримання їв м’ясо та пив вино. Потім він дав господарю монету й усамітнився зі своєю племінницею в окремій кімнаті.

Там старець скинув зі своєї голови шапку і запитав, чи не впізнає вона його. Вчинок і слова старця привели Марію до покаяння, вселили в неї надію на прощення, і вона погодилася повернутися до колишнього подвижницького життя.

Затворник та блаженна

Цього разу Аврамій поселився у зовнішній келії, а Марія – у внутрішній, де проводила час у слізних молитвах, трудах і пості. Господь, який не бажає смерті грішника, простив її й наділив даром зцілювати недуги.
Через десять років після повернення Марії Аврамій у 70-річному віці відійшов до Бога. На його погребіння зібралося майже все місто, й від чесних мощей святого хворі отримували зцілення.

Марія ж жила угодно Богу ще п’ять років і також спочила. Після численних сліз покаяння вона удостоїлася безкінечної радості в Царстві Небесному. Амінь.

(Ми поза політикою! Запрошуємо відвідати наші англомовну і російськомовну частини сайту N.E.W.O.D. Можливо, ви знайдете там багато цікавого)

Wayfarer

Wayfarer

0 0 голосів
Рейтинг статті
Підписатися
Сповістити про
guest
1 Коментар
Старіші
Новіші Найпопулярніші
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
trackback
День пам'яті святого мученика Акакія | N.E.W.O.D
27 днів тому

[…] У Візантії закутого в залізні кайдани Акакія помістили у внутрішньому відділенні в’язниці. Святому не давали ні їжі, ні пиття. Мучителі намагалися стражданнями змусити його відступити від віри. […]

Wordpress Social Share Plugin powered by Ultimatelysocial
1
0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x
Wordpress Social Share Plugin powered by Ultimatelysocial
1
0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x