День пам’яті преподобномучеників Галактиона та Єпистимії

5/18 листопада Православна Церква вшановує пам’ять святих преподобномучеників Галактиона та Єпистимії.

У місті Емеса, що Фінікії, жило знатне та багате подружжя Клітофона та Левкіпії. І чоловік, і дружина трималися язичницького нечестя та особливо ревно шанували богиню Артеміду. Левкіпія була неплідною, через що багато страждала від чоловіка, який ображав та бив її.

У той час було гоніння на християн, і багато хто з них переховувався. Декотрі ж добровільно віддавали себе на муки й удостоювалися від Господа небесної винагороди.

Серед тих, хто приховував свою віру в Іісуса Христа, був монах та священник Онуфрій. Він носив лахміття поверх чернечого вбрання та просив милостиню, а разом із тим він навертав людей до істинної віри.

Якось Онуфрій підійшов до будинку Клітофона і почав просити хліба. Левкіпія, що в черговий раз постраждала від чоловіка за свою бездітність, наказала рабині зачинити перед ним двері.

Однак Онуфрій не відходив і продовжував просити. Тоді нещасна жінка змилостивилася й дала монаху все необхідне. Коли він почув її тяжкі зітхання, то запитав про причину її печалі.

Левкіпія розповіла про свою біду, а Онуфрій повідав їй про Істинного Бога, Який може дарувати дитину. Наставлена на путь спасіння язичниця прийняла Святе Хрещення та невдовзі дійсно зачала в утробі.

Згодом навернувся до Христа і її чоловік. У Клітофона та Левкіпії народився син, якого назвали Галактионом. Батьки потурбувалися про освіту сина, а коли юнаку виповнилося 24 роки, Клітофон заручив його з гарною дівицею на ім’я Єпістимія.

Галактион часто бував у будинку своєї нареченої, але ніколи при зустрічі не цілував її, як було заведено. Це засмучувало дівицю, і вона розповіла батьку про причину свого смутку.

Тоді батько Єпістимії запитав у юнака, чому він не вітає свою наречену поцілунком. Галактіон же наодинці сказав дівиці, що не торкається до неї, бо вона осквернена язичницьким нечестям. Він сказав нареченій, що буде любити її, як самого себе, назве дружиною та житиме з нею нерозлучно, якщо вона увірує в Бога, в Якого він вірує.

Після цього Єпістимія сповідала юнаку свою віру в його Бога та висловила бажання хреститися.

Галактион через відсутність священника сам хрестив її, а разом із нею й тестевого раба Євтолмія.

На восьмий день після Хрещення Єпістимія розповіла нареченому, що часто бачить прекрасні чертоги, а в них три групи осіб, які співають: монахів, гарних дів та крилатих і вогненних миловидних людей. Від такого дивного видіння дівиця відчувала в серці невимовну радість.

Галактион вислухав наречену й відповів їй, що то вона бачила святих, які разом із Ангелами радіють на Небесах та славлять Бога.

Тоді Єпістімія сказала, що хотіла, щоб Господь дав і їм так само радіти. На це юнак відповів, що Бог удостоїть їх такої ж винагороди, якщо вони збережуть невинність і здречуться від світу.

Після цього Галактион та Єпістимія домовилися жити в чистоті та разом із рабом Євтолмієм потай покинули домівку.

Через деякий час про монахів, що мешкають на Пупліоні, доповіли начальнику області Урсу. Він послав воїнів схопити усіх чорноризців.

Перед тим, як воїни прибули на гору, Єпістимії приснилося, що вона разом із Галактионом стоїть у царському палаці, і їх вінчає прекрасними вінцями сяючий Цар.

Після такого сновидіння дівиця покликала до себе ігумена чоловічого монастиря, який був духовним отцем обох обителей, і розповіла йому про те, що бачила уві сні. Ігумен сказав, що їй та Галактиону належить звершити мученицький подвиг, за який вони від Господа отримають небесну винагороду.

Тільки-но ігумен повернувся до своєї обителі, на неї одразу напали посланці Урса. Всі монахи втекли та поховалися, окрім Галактиона, який і був схоплений. Монахині ж разом із Єпістимією також покинули свої келії й заховалися від нечестивих.

Коли Єпістимія дізналася про те, що сталося, то попросила ігуменю відпустити її постраждати за Христа разом Галактионом. Ігуменя не хотіла погодитися на це, але, зрештою, благословила дівицю та відпустила.

Єпістимія приєдналася до Галактиона на шляху й разом із ним предстала перед мучителем. Той спочатку допитував святих, а потім наказав оголити їх та бити.

Коли язичники приступили до дівиці, то вона побажала, щоб їхні очі осліпли й не бачили її наготи. Тієї ж миті князь та оточуючі його нечестивці втратили зір. Вони сильно злякалися та почали просити у Єпістимії порятунку.

Дівиця змилостивилася, помолилася Богу, й усі прозріли. Після такого чуда багато язичників навернулося до Христа, однак Урс озлобився ще більше. За його наказом мученикам забили під нігті гострі спиці, відрубали руки та ноги, відрізали язики і, зрештою, відсікли голови.

Тіла святих кинули без погребіння. Їх потай забрав та поховав Євтолмій, який і описав життя Галактиона й Єпістимії та їхній мученицький подвиг.
Слава Богу вовіки. Амінь.

(Ми поза політикою! Запрошуємо відвідати наші англомовну і російськомовну частини сайту N.E.W.O.D. Можливо, ви знайдете для себе корисне і цікаве)