День пам’яті мученика Ієрона та дружини його
7/20 листопада Православна Церква вшановує пам’ять мученика Ієрона та дружини його.
За царювання нечестивих імператорів Діоклетіана та Максиміана (284 – 305) в місті Тіані у Великій Каппадокії (в східній частині Малої Азії) жив муж на ім’я Ієрон. Вихований благочестивою матір’ю Стратонікією, він був лагідним і добрим християнином і мав велику фізичну силу та спритність.
Імператори-співправителі послали в Каппадокію для знищення християн та набору чоловіків у військо жорстокого язичника на ім’я Лізій. У Каппадокії Лізію доповіли про Ієрона як про хороброго та сильного мужа, і він наказав привести його до себе.
Воїни знайшли Ієрона в полі за роботою та повідомили, що беруть його на воїнську службу.
Однак Ієрон вирішив, що не слід християнину служити разом із ідолопоклонниками й тими, хто знищує християн, тому відмовився піти з воїнами. Коли його намагалися взяти силою й привести до Лізія, Ієрон, озброївшись колодою, побив воїнів і змусив їх тікати.
Разом із вісімнадцятьма однодумцями Ієрон сховався в печері. Воїнам, які зібрали допомогу, не вдалося взяти печеру Лізія навіть штурмом.
Начальник воїнів послав до них Кіріака – друга Ієрона. Кіріак порадив воїнам піти від печери й переконав святого записатися у військову службу.
Ієрон пішов додому та попрощався зі своєю вже старою й сліпою матір’ю-християнкою. Він взяв із собою свого родича Віктора й вирушив з ним та воїнами в місто Мелітину (у Вірменії). За святим пішли його родичі Матроніан та Антоній, а також деякі християни.
Уночі по дорозі до Мелітини Ієрону з’явився світлий муж, який був зодягнений у біле вбрання, той сповістив йому, що він буде подвизатися за Небесного Царя і отримає від Нього винагороду. Це видіння звеселило святого, й він повідомив родичам та друзям, що йде на смерть за Христа.
У Мелітині Ієрона ув’язнили з тридцятьма трьома християнами. В темниці він переконував своїх товаришів не відступати від істинної віри та мужньо перетерпіти тимчасові муки, щоб отримати вічні блага.
Усі християни погодилися з його словами й вирішили не поклонятися несправжнім богам. Про це варта донесла Лізію.
Коли мученики предстали перед Лізієм, то він запитав у них, хто навчив їх не підкорятися владі та відмовлятися від поклоніння богам.
Мученики відповіли, що вони були би безумними, якщо б шанували несправжніх богів замість Істинного Бога.
Потім Лізію вказали на Ієрона, який побив його воїнів. Після розмови зі святим мучитель наказав відрубати йому руку по лікоть. Решту ж мучеників нещадно й довго били. Опісля всіх знову ув’язнили в темниці.
Родич Ієрона Віктор зі страху перед подальшими муками підкупив одного чиновника і його випустили з темниці. Однак він невдовзі помер і втратив і тимчасове життя на землі, і вічне у Царстві Небесному.
Коли мученик Ієрон довідався про погибель Віктора, то дуже плакав. Потім він покликав до себе Антонія та Матроніана й зробив заповіт щодо свого майна. При цьому він попросив віднести відрубану руку своїй матері.
Через декілька днів Лізій викликав мучеників до себе. Він схиляв їх до ідолопоклонства, але християни були непохитними у своїй вірі. Тоді за наказом мучителя святих нещадно били, після чого відсікли їхні чесні голови.
Матроніан і Антоній просили Лізія віддати їм тіло святого Ієрона, однак Лізій не погодився. Тоді родичі мученика попросили його голову.
Мучитель відповів, що віддасть голову в обмін на золото, причому золота має бути стільки, скільки важить голова. Антоній і Матроніан зажурилися, бо не мали таких грошей. Проте один багатий чоловік, на ім’я Хризафій, викупив у Лізія голову Ієрона й узяв її собі.
Лізій ще хотів отримати золото й за руку мученика та почав її шукати. Матроніан і Антоній довідалися про це й поспіхом втекли на батьківщину з рукою святого.
Тіла Ієрона та мучеників потай забрали та поховали християни. Руку святого принесли його матері. Вона цілувала та прикладала до своїх сліпих очей руку Ієрона й при цьому плакала та раділа, що її син помер за Христа.
Згаданий Хризафій, на місці кончини мучеників згодом збудував церкву, в якій поклав чесну голову святого мученика Ієрона.
Слава Богу вовіки. Амінь.
(Ми поза політикою! Запрошуємо відвідати наші англомовну і російськомовну частини сайту N.E.W.O.D. Можливо, ви знайдете для себе корисне і цікаве)
[…] інших воїнів, його обов’язком було переслідування та знищення християн. Проте Святий, хоч і видавав себе за гонителя, […]