День пам’яті преподобного Варлаама Печерського

19 листопада/2 грудня Православна Церква вшановує пам’ять преподобного Варлаама Печерського.

Святий Варлаам народився в боярській сім’ї Іоанна та Марії. Його батько був боярином князя Ізяслава, сина Великого князя Ярослава Мудрого.

В юних роках Варлаам часто відвідував преподобних отців Антонія, Феодосія та Никона, що жили в Київських печерах. Юнак мав чисту душу і полюбив цих подвижників.

Невдовзі він і сам захотів покинути мирське життя, багатство, славу й навіть наречену та подвизатися разом із ними.

Юнак розповів про своє бажання святому Антонію. Преподобний схвалив його намір та застеріг, щоб він був обачним і не повернувся назад до слави та багатства.

Після розмови зі святим отцем Варлаам вирушив додому. А наступного дня одягнувся в дороге світле брання, сів на коня й у супроводі слуг, що вели коней, повернувся до печери.

Там його зустріли поклоном преподобні отці, і він також вклонився святим. Після цього він поклав свій одяг до ніг Антонія, поставив перед ним коней і сказав, що він може робити з цими мирськими благами, що йому вгодно. Про себе ж юнак сказав, що бажає подвизатися з отцями в печері та додому не повернеться.

Тоді святий Антоній попередив Варлаама, що ангели Божі приймають його обіцянку і що його батько може силоміць забрати його. Юнак же відповів, що не повернеться до колишнього життя, навіть якщо батько буде його катувати, і попросив преподобного швидше постригти його в чернецтво. Після цього Варлаам прийняв постриг від святого Никона і його зодягнули в чернече вбрання.

Коли батько Варлаама дізнався про постриг сина, то пішов разом зі слугами до печери. Він розігнав монахів, а сина силоміць витягнув назовні.

Батько зняв із Варлаама чернечий одяг і закинув його в джерело, після чого одягнув сина в дороге вбрання. Однак юнак скинув його з себе.

Після цього Варлаама ще декілька разів вбирали в дорогий одяг, але він його скидав. Зрештою, юному монаху зв’язали руки, а потім силоміць одягнули та повели додому.

Дорогою додому Варлаам спустився в яму з нечистотами, де скинув і потоптав мирське вбрання. Вдома батько наказав сину сісти разом із ним за стіл. Варлаам покорився, але нічого не їв.

Згодом боярин намовив наречену юнака спокусити його своєю красою. Проте Варлаам сів у кутку однієї з кімнат на підлогу й просидів три дні голодний. Преподобні отці в цей час молили за Варлаама Бога.

На четвертий день боярин Іоанн змилувався над своїм сином і відпустив його до святих отців. Боярський дім наповнився плачем. Монахи ж, коли повернувся до них юнак, зраділи та прославили Бога.

Під час свого життя в печері Варлаам сяяв чеснотами та приносив духовні плоди. Святий Антоній побачив у ньому достойного наставника для братії, якої тоді зібралося 12 чоловік, і поставив його ігуменом над нею.

Сам Антоній почав подвизатися на іншому пагорбі, де викопав для себе печеру.

Коли Варлаам став ігуменом, то посилив свої подвиги. Число братії згодом зросло настільки, що не могло вміститися в печері для Богослужіння. Тоді з благословення святого Антонія над печерою була споруджена дерев’яна церква на честь Успіння Божої Матері. Відтоді було здалеку видно місце розташування печери.

Згодом Великий князь Ізяслав, який прийняв Святе Хрещення з ім’ям великомученика Димитрія, побудував на честь цього святого кам’яний храм та заснував при ньому обитель. Туди поставили ігуменом преподобного Варлаама, який із любов’ю піклувався про братію та повчав її дбати про спасіння душі.

Через певний період часу преподобний побував у Святому Місті Єрусалимі та обійшов Святу Землю. Після цього він повернувся назад у свою обитель.

Згодом Варлаам відвідав святі місця Царгороду й купив у цьому місті ікони та потрібні для свого монастиря речі.

На зворотному шляху Преподобний тяжко захворів і відійшов до Господа, в обителі під назвою Свята Гора неподалік від міста Володимира.

Перед цим він заповідував похоронити своє тіло в Київському Печерському монастирі, а все, куплене ним у Царгороді, віддати святому Феодосію, що й було зроблено.

Кончина святого Варлаама настала в 1065 р. Його нетлінні мощі досі почивають у печері.
Молитвами преподобного отця нашого Варлаама нехай сподобимося й ми Царства Небесного. Амінь.

(Ми поза політикою! Запрошуємо відвідати наші англомовну і російськомовну частини сайту N.E.W.O.D. Можливо, ви знайдете для себе корисне і цікаве)