День пам’яті преподобного Савви Освященного

5/18 грудня Православна Церква вшановує пам’ять преподобного Савви Освященного.

Преподобний Савва народився близько 439 р. в селі Муталаска в Каппадокії (східній області Малої Азії) у благочестивій та благородній сім’ї. Коли отроку було вісім років, він прийняв чернечий постриг у монастирі, що знаходився неподалік від його рідного поселення.

У 18-річному віці Сава вирушив у Єрусалим, де поклонився Святим місцям. Потім він прибув у Лавру Євфимія Великого, де просив святого отця прийняти його в обитель. Однак Євфимій відіслав молодого монаха в інший монастир до преподобного Феоктіста та передрік, що Савва стане засновником лаври більшої, ніж усі лаври того краю.

У тому монастирі Савва ревно подвизався до тридцятирічного віку, після чого з дозволу ігумена обителі поселився в печері. Там п’ять днів на тиждень святий нічого не їв, перебував у молитві й займався плетенням корзин. У суботу він приходив в монастир і молився разом із ченцями та підкріплявся їжею, а в неділю вранці знову повертався в печеру. Так подвизався святий упродовж п’яти років.

Після цього Євфимій Великий взяв Саву, якого називав молодим старцем, із собою в пустелю.

Коли преподобний Євфимій відійшов до Господа, Савва почав подвизатися в пустелі один. У той час святому приходилося вести боротьбу з бісами, що з’являлися у вигляді звірів, скорпіонів і змій та залякували його.

Одного разу, коли Савва молився на високому пагорбі, йому з’явився Ангел Господній. Небесний Посланець вказав святому на печеру, в якій він мав оселитися для того, щоб зібрати в пустелі братію. Савва відшукав ту печеру і почав у ній жити. На той час преподобному було 40 років. Через п’ять років до святого почали приходити монахи, які прагнули подвизатися під його керівництвом. Невдовзі зібралося близько 70 чоловік братії. Так почала створюватися Лавра. Згодом ченці збудували невелику церкву.

Якось уночі Сава побачив вогненний стовп, що простягався від землі до неба. Вранці він пішов на те місце й знайшов велику печеру. У тій печері святий влаштував церкву, а поблизу неї зробив собі нову келію.

З часом кількість братії зросла до 150 чоловік. Серед монахів у святого Сави з’явилися вороги. Вони пішли до Єрусалимського Патріарха Саллюстія з проханням поставити їм ігумена. При цьому вони приховували, що живуть в обителі святого Сави. Коли ж Патріарх все ж таки довідався про те, то монахи почали зводити наклепи на преподобного та говорити, що він сам не приймає священного сану і нікому іншому не дозволяє. Тоді Патріарх викликав до себе Савву і посвятив його в пресвітера, а монахам повелів у всьому слухатися його.

Одного разу під час Великого посту преподобний піднявся на Кастелійську гору, на якій жила безліч бісів. Савва окропив гору святим єлеєм і почав подвизатися на ній. Він боровся з бісами, які, зрештою, покинули Кастелій. Згодом на горі оселилися монахи, а під горою, у знайденому там великому будинку, вони облалаштували храм.

З часом вороги святого Савви знову повстали проти нього. Тоді святий покинув Лавру й жив у пустелі, звершував подвиги самітництва. Однак навколо Савви, як і раніше, збиралися подвижники, й утворювалися нові обителі. Коли Єрусалимський Патріарх Ілля довідався про те, чому Савва покинув свою Лавру, то повелів братії прийняти свого ігумена назад, а противникам святого покинути обитель.

Святий Савва ревно боровся за чистоту віри. У ті часи цар-єретик Анастасій скликав нечестивий собор у Сідоні й почав схиляти патріарха Іллю прийняти сповідування віри, затверджене на цьому соборі. Однак Патріарх відмовився. Тоді цар послав у Єрусалим військовий загін, щоб силою змусити Патріарха прийняти єретичні правила. Коли преподобний Савва довідався про це, то зібрав монахів зі своїх монастирів і змусив царське військо відступити. Згодом нечестивий Анастасій послав у Єрусалим ще більше воїнів, скинув патріарха Іллю з престолу й відіслав у заслання. Цього разу Савва зі своїм духовним воїнством не встиг прибути на допомогу.

Коли патріархом поставили Іоанна, Сава й інші отці переконали його зректися єресі. За це Іоанна кинули в темницю, де він пообіцяв епарху (начальнику області) привселюдно проклясти Четвертий Вселенський Собор Святих отців, який заперечував цар. При цьому Патріарх таємно попросив преподобних Савву та Феодосія прибути в Єрусалим.

Святі мужі прийшли в місто в супроводі десяти тисяч монахів. Там у присутності безлічі народу Патріарх Іоанн та преподобні Сава і Феодосій прокляли єретиків. Наляканий епарх поспіхом покинув місто. Цар бажав відомстити за це отцям, однак його вбила блискавка.

Трудами святого Сави Лавра зростала, збільшувалася кількість подвижників, будувалися церкви. Крім того, Преподобний прославився чудесами, які звершувалися як за його життя, так і після смерті.

Про наближення своєї кончини Сава довідався за Божим одкровенням. Він попрощався з братією, поставив замість себе ігумена, причастився Святих Тайн і з миром відійшов до Господа в 532 році, на той час йому було 94 роки.

Преподобний Савва відомий не тільки своїм подвижницьким життям, заснуванням кількох обителей, Лаври. Багато чудес було явлено за молитвами преподобного Савви: посеред Лаври забило джерело, під час посухи пролився рясний дощ, зцілювалися хворі та біснуваті. Преподобний Савва також написав перший статут церковних служб, так званий “Єрусалимський”, який прийняли всі Палестинські монастирі.
Слава Богу вовіки. Амінь.

(Запрошуємо відвідати наші англомовну і російськомовну частини сайту N.E.W.O.D. Можливо, ви знайдете для себе корисне і цікаве)