Пам’ять святих мучеників Мини, Євграфа та Єрмогена

10/23 грудня Православна Церква вшановує день пам’яті святих мучеників Міни, Євграфа та Єрмогена.

Під час правління нечестивого царя Максиміна (305 – 313 рр.) в єгипетському місті Олександрії виникло заворушення між язичниками та християнами. Для втихомирення народу та викорінення християнства цар послав в Олександрію поважного та освіченого чоловіка на ім’я Мина, що таємно вірував у Христа.

Коли Міна прибув на місце призначення, то швидко примирив ворогуючі сторони й відкрито сповідав себе християнином. При цьому він навчав народ віри в Істинного Бога та чудесно зцілював хворих. Таким чином Мина багатьох привів до Христа, про що запеклі язичники донесли царю.

Тоді Максимін відправив в Олександрію разом із військовим загоном начальника міста Єрмогена, щоб він судив Мину, а народ повернув до язичництва.

Хоча Єрмоген виховувався у нечесті, однак звершував богоугодні справи. Коли він направлявся в Єгипет, йому уві сні з’явилися три світлих мужі, які передрекли, що він пізнає Істинного Царя й удостоїться від Нього великої честі.

Після прибуття Єрмогена в Олександрію святий Мина сам прийшов до нього. Але Єрмоген побоявся віч-на-віч розмовляти зі Святим, щоб не бути обмовленим перед царем. Тому він наказав взяти його під варту.

Наступного дня Мину привели на суд, що звершувався на площі, де зібралося безліч народу. Там святий безбоязно проповідував Єдиного Бога і розповів про своє навернення до Нього, а також про здатність зцілювати хворих іменем Христовим.

Народ однодушно підтвердив слова Мини. Тому суддя побоявся одразу катувати Святого й наказа ув’язнити його.

Від тривоги Єрмоген не міг їсти та спати. Він боявся і царя, і народу, але все ж таки більше боявся царя. Тому вранці Міну знову привели на суд. Після розмови зі Святим Єрмоген почав його катування.

Спочатку Мученику відрізали стопи та здерли шкіру з гомілок, а потім вирізали язик та викололи очі. Після цього Святого знову ув’язнили.

Коли мученик Мина страждав у темниці, йому з’явився Іісус Христос та зцілив його. При цьому Господь повідомив страждальцю, що Єрмоген теж навернеться до істинної віри й отримає разом із ним вінець мученицький.

У той час Єрмоген жалкував, що так вчинив із поважним та мудрим мужем, і думав, що той уже помер від ран. Він вирішив із честю поховати тіло Святого та наказав воїнам принести його на площу.

Коли воїни прийшли в темницю та побачили живого й здорового Мину, то одразу увірували в Христа. Вони не повернулися до Єрмогена, і той послав за тілом Святого ще більше воїнів.

Тоді Мина сам пішов на площу. Народ, побачивши його здоровим, прославив Бога. Єрмоген не вірив своїм очам і почав торкатися тіла Мини, а потім, навчений мучеником, пізнав істинну віру та прийняв Святе Хрещення.

Водночас хрестилася велика кількість народу. Через декілька днів після цього Єрмоген став єпископом Олександрії. Він руйнував язичницькі храми, зцілював хворих, виганяв із людей бісів та навчав народ чеснотам.

У цей час Максиміну доповіли про події, що сталися в Олександрії, і він прибув туди сам. Мину та Єрмогена одразу ж схопили та привели на суд.

На суді Єрмоген розповів царю, як він катував Мину і як того дивним чином зцілив Господь. Цар не заперечував святому, а одразу розпочав його катування. Єрмогену відрубали руки та ноги, прокололи списом черево, після чого кинули його в ріку.

Святого Мину відвели до в’язниці, де повішали зі зв’язаними руками, а до ніг причепили великий камінь. Від цього всі суглоби Сятого вийшли зі своїх місць.

Коли Єрмогена кинули у воду, з’явилися Ангели, які винесли його на берег та повністю зцілили. Вночі вони привели його до Мини в темницю, де зцілили й Мину.

Наступного дня за наказом Максиміна все місто зібралося на площу. Цар хотів покарати народ, однак не бажав усіх вбивати. Він оголосив, що забирає у міста колишню честь, і сказав, що мешканці Олександрії відтепер не зможуть отримати ні високого сану, ні влади.

Потім Максимін почав хулити Христа та святих мучеників. У той час Мина та Єрмоген живі й неушкоджені прийшли на площу. Весь народ прославив Бога, а цар дуже злякався.

Тоді один освічений чоловік на ім’я Євграф представ перед царем та проголосив себе християнином. Розлючений цар схопив меч і власноруч порубав святого на частини.

Потім, після розмови з Миною та Єрмогеном, він наказав відсікти їм голови. Після страти мучеників цар наказав покласти їхні тіла в залізний ковчег та кинути в море, а сам зі страху перед народом поспіхом покинув місто.

Ковчег з мощами святих чудесно приплив до Візантії. Там тіла мучеників за Божим повелінням взяв єпископ із кліром і помістив в потаємному місці.

Цар Максимін дорогою раптовс осліп і через декілька днів помер. Після його смерті мощі святих Мини та Єрмогена з честю поховали біля міської стіни на захист місту.
Слава Богу вовіки. Амінь.

(Ми поза політикою! Запрошуємо відвідати наші англомовну і російськомовну частини сайту N.E.W.O.D. Можливо, ви знайдете для себе корисне і цікаве)