День пам’яті преподобного Никона Сухого

11/24 грудня Православна Церква вшановує пам’ять преподобного Никона Сухого, подвижника Печерського.

Святий Никон народився в Києві у знатній сім’ї. Він прийняв постриг у Києво-Печерському монастирі й став досвідченим монахом.

Коли на Київ у 1096-му році напали половці, Никон разом зі святим Євстратієм Печерським потрапив у полон.

Половці відвели полонених у свою країну й ув’язнили. Один доброчесний християнин хотів викупити Никона з полону разом із іншими полоненими, але Преподобний ухилився від цього.

Той чоловік подумав, що Никон бажає, аби його викупили багаті родичі, й після свого прибуття в Київ повідомив їм про Никона.

Тоді родичі Святого зі скарбами явились до половців. Однак Никон сказав їм, щоб вони не витрачали на нього свого багатства, оскільки якщо він потрапив у полон, то на те є воля Божа. Після цього родичі Святого докорили йому та повернулися додому.

Коли половці побачили, що нічого не можуть отримати від Никона, тоді почали мучити його. Вони закували його в кайдани, зв’язали, палили вогнем, різали ножами, залишали без їжі по декілька днів, влітку тримали під палючим сонцем, а взимку викидали на холод.

Такі страждання Преподобний терпів упродовж трьох років і за все дякував Богу. Нечестиві ж прагнули таким чином змусити Святого заплатити за себе викуп.

Згодом Никон повідомив половцям, що на третій день Господь визволить його даром. Преподобний сказав, що йому відкрив це у видінні святий Євстратій, якого половці продали єврею.

Той єврей разом із іншими іудеями розіп’яв Євстратія на хресті й вбив його списом.

Коли половець, який полонив Святого, почув про це, то подумав, що Никон хоче втекти. Він підрізав Преподобному жили під колінами та почав пильно стерегти його. Коли на третій день Никона оточувала варта, він раптом став невидимим, і почувся лише голос Святого, що звеличував Бога.

У той час Преподобний був чудесно перенесений в Печерську церкву Пресвятої Богородиці, де саме звершувалася Літургія. Братія оточила Никона й почала розпитувати, як він тут опинився.

Никон всупереч своєму бажанню приховати чудо, не зміг цього зробити, оскільки був закутий у ланцюги та понівечений. Його рани гноїлися, а з гомілок текла кров.

Тому він змушений був розповісти про те, що з ним сталося, однак не хотів, щоб його звільняли від кайданів. Ігумен монастиря сказав Никону, що Господь не врятував би його від полону, якби хотів, щоб він знаходився в кайданах. Після цього кайдани зняли зі Святого та перекували на потрібні для вівтаря речі.

Коли з половцями встановився мир, Києво-Печерський монастир відвідав половець, в якого Преподобний був у полоні. Він побачив там Никона й розповів братії усе про нього.

Після того половець навернувся до істинної віри та прийняв чернецтво в Печерській обителі, де подвизався до своєї кончини. Разом із ним подвизалися і його родичі, що прибули тоді в Київ.

Відомі й інші чудеса преподобного Никона. 

Так, під час свого знаходження в полоні Никон зцілив своєю молитвою полонених, які дуже захворіли від голоду, і дав їм можливість невидимо втекти з полону.

Якось захворів сам половець, який полонив Святого. Він зрозумів наближення своєї кончини, тому заповідав близьким після своєї смерті розіп’яти Никона над його могилою. Преподобний прозрів майбутнє навернення того половця до істинної віри й помолився за нього Богу. По молитві Никона половець одужав.

«Сухим» Преподобного називають через те, що він ще живим стік кров’ю, згнив від ран та висох від катувань. Однак, не дивлячись на тілесну неміч, Никон був наділений духовною силою, що притаманна Небесним Силам.

Кончина Преподобного настала на початку ХІІ сторіччя. Нетлінні мощі святого Никона почивають у Ближніх печерах, духом же своїм Святий подвижник знаходиться на Небесах, де славить Отця і Сина, і Святого Духа – Істинного Бога – вовіки. Амінь.

(Ми поза політикою! Запрошуємо відвідати наші англомовну і російськомовну частини сайту N.E.W.O.D. Можливо, ви знайдете для себе корисне і цікаве)