День пам’яті пророка Даниїла, отроків Ананії, Азарії та Місаїла

17/30 грудня Православна Церква вшановує пам’ять святого пророка Даниїла та отроків Ананії, Азарії, Місаїла.

Святий Даниїл був царського роду і походив із коліна Іуди. Разом із іншими іудеями його взяли у Вавилонський полон.

Господь, бачачи доброчесне життя Даниїла, не залишив його без Своїх дарувань, тому невдовзі він здобув повагу свого народу. Особливо після того, як він викрив неправедних суддів і врятував від смерті невинну Сусанну, дружину знатного іудея Іоакима. Цю жінку судді звинуватили в перелюбі, бо вона відмовила їм у задоволенні їхньої плотської похоті.

У цей час цар Навуходоносор наазав відібрати благородних отроків-іудеїв для служби в царських палатах та навчати їх протягом трьох років. Разом із іншими обрали Даниїла, Ананію, Азарію та Місаїла, яких відповідно назвали Валтасаром, Седрахом, Місахом та Авденаго.

Цар наказав давати усім отрокам їжу й вино з царського столу, однак Даниїл та його товариші не хотіли осквернятися ними. Вони запропонували приставленому до них вавилонянину протягом десяти днів давати їм лише овочі та воду, а потім перевірити, хто буде краще виглядати: вони чи отроки, які вживають їжу з царського столу.

Коли це зробили, то виявилося, що Даниїл, Ананія, Азарія та Місаїл виглядають краще за інших. Тому їх і надалі годували овочами. Згодом ці отроки почали служити царю.

Якось Навуходоносору приснився тривожний сон, але він забув його. Тоді цар наказав вавилонським мудрецям відкрити йому цей сон, проте вони не могли цього зробити.

Навуходоносор розгнівався та наказав убити всіх мудреців. Разом із ними мали загинути й святі отроки. Тоді Господь відкрив сон царя Даниїлу.

Пророк прийшов до царя і сказав йому, що він бачив уві сні величезного ідола, в якого була золота голова, срібні груди та руки, мідні черево та стегна, залізні гомілки і частково залізні, частково глиняні стопи. Потім від гори відірвався камінь, який впав на ідола та розбив його вщент. Після того той камінь став великою горою і наповнив всю землю.

Даниїл розтлумачив царю, що золота голова – це він і попередні Вавилонські царі, а після них будуть інші тимчасові царства. Потім Бог зведе царство, яке зруйнує всі інші й саме залишиться навіки.

Тоді Навуходоносор звеличив Істинного Бога та оголосив Даниїла головним мудрецем. При цьому він дав Даниїлу владу над областю Вавилонською, а Ананію, Азарію та Місаїла зробив начальниками Вавилонської країни.

Невдовзі цар поставив на полі великого золотого ідола та наказав усім сановникам поклонитися йому. Проте Ананія, Азарія та Місаїл відмовилися від поклоніння. За це їх кинули в дуже розжарену піч, в якій, збережені Богом, вони нітрохи не постраждали.

Коли отроки вийшли назовні, цар прославив Істинного Бога та наказав страчувати кожного, хто буде хулити Його.

Згодом Навуходоносор дуже возгордився. Якось йому наснився сон, що збентежив його. Про нього він розповів Даниїлу.

Вислухавши, Пророк передрік царю, що він скоро втратить царство, буде жити з польовими звірами та їсти, як віл, допоки не пізнає, що Бог дає царство, кому бажає. Так і сталося.

Невдовзі цар втратив розум і сім років жив під відкритим небом та їв траву. Потім Господь повернув розум і царство Навуходоносору, який відтоді прославляв Бога.

Якось цар Валтасар, внук Навуходоносора, під час бенкету пив разом із присутніми з посуду, що забрали з Єрусалимського храму. Раптом з’явилася кисть людської руки й написала на стіні незрозумілі слова, які ніхто не міг пояснити.

За порадою своєї бабки наляканий цар покликав Даниїла. Пророк пояснив царю написане і, зокрема, сказав, що настав кінець його царства. Тієї ж ночі Валтасара вбили,а його царство перейшло до Дарія Мідянина та Кіра Персіянина.

Дарій полюбив Даниїла і хотів дарувати йому найвищу після себе владу. Тоді князі та сатрапи хитрістю змусили царя, згідно зі своїм же царським указом, кинути Даниїла в рів із левами.

Однак Пророк, якого беріг Бог, там анітрохи не постраждав, а самі зловмисники загинули в рові лютою смертю.

Після Дарія царював Кір, Даниїл тоді теж користувався великою честю. У той час вавилоняни поклонялися богу Вілу, якому щодня приносили в жертву багато пшениці, овець та вина.

Кір був переконаний в тому, що Віл усе це з’їдає. Однак Даниїл сказав йому, що Віл нічого не їсть, бо зроблений із міді та глини. Насправді ж усі жертви потай з’їдали жерці разом із дружинами та дітьми.

Даниїл мудро показав це Кіру, після чого зруйнував язичницький храм і самого ідола. Потім Даниїл знищив і дракона, якому поклонялися нечестиві.

За ці дії народ почав вимагати в царя смерті Пророка, і Даниїла кинули в рів із левами. Коли на сьомий день цар прийшов до рову, то побачив Даниїла живим і прославив Бога.

Святі Даниїл, Ананія, Азарія та Місаїл дожили до глибокої старості. Їх обезголовив цар Камбіз, якого вони викривали в нечесті. Як свідчить передання, Ангел Господній взяв тіла святих і переніс їх на гору Гевал, що розташовувалася на території коліна Єфрема.
Слава Богу вовіки. Амінь.

(Ми поза політикою! Запрошуємо відвідати наші англомовну і російськомовну частини сайту N.E.W.O.D. Можливо, ви знайдете для себе корисне і цікаве)