День пам’яті святителя Філарета

21 грудня/3 січня Православна Церква вшановує день пам’яті святителя Філарета (Амфітеатрова),
в схимі Феодосія, митрополита Київського.

Святий Філарет (Феодор Георгійович Амфітеатров) народився в 1779 році в селі Високому Кромського повіту Орловської губернії в багатодітній сім’ї.

Ще немовлям, він відмовлявся від материнського молока щосереди та щоп’ятниці. Навчання святитель здобував у Орловському Духовному училищі та Орловській семінарії, що знаходилася в той час у місті Сєвську.

Після закінчення навчання викладав піїтику в Орловській семінарії.

У 1798 році він був пострижений у чернецтво з іменем Філарет. Наступного року угодник Божий удостоївся сану ієромонаха.

Протягом двадцяти років Філарет займався викладацькою діяльністю та навчав майбутніх священнослужителів.

З 1802 року він був ректором Орловсько-Сєвської, з 1804 року – Уфімської, з 1810 року – Тобольської семінарій.

З 1813 року святий обіймав посади інспектора та ректора спочатку Петербурзької академії, а потім Московської Духовної академії.

У 1820 році відбулася архієрейська хіротонія Філарета, і він зійшов на Калузьку та Боровську кафедру.

У 1825 році Святителя перевели в Рязань, а в 1828 році він став архієпископом Казанським.

У 1836 році угоднику Божому було доручене управління Ярославською єпархією, а в наступному 1837 році він удостоївся зведення в сан митрополита Київського.

До часу переведення у Тобольськ Святий зазнавав утисків від єпархіальних архієреїв. Орловський єпископ скаржився на архімандрита Філарета Петербурзькому митрополиту Амвросію, а Уфімський навіть звершив два обшуки в помешканні угодника Божого та конфіскував його майно.

Після багатьох страждань у Тобольську Святий здобув визнання у місцевого святителя, який писав у Петербург, що до нього прислали на випробування не людину, а Ангела во плоті. За короткий час ректорства у Тобольській семінарії Філарет значно покращив її благоустрій і досягнув збільшення кількості семінаристів.

Крім управління семінарією, він займався викладанням філософії та вивченням французької мови. Разом із тим Філарет трудився у Консисторії, був благочинним монастирів Тобольської єпархії та настоятелем Знаменського монастиря.

У Петербурзі Святий удостоївся ступеня доктора богослов’я та познайомився з архімандритом Філаретом Дроздовим.

Незалежно від місця свого святительського служіння владика Філарет показував себе ревним архіпастирем. У Боровську він відкрив духовне училище. В Казані святий активно звершував місіонерство. За дев’ять років перебування на Казанській кафедрі він навернув до Православ’я близько 5 тисяч інородців.

У цей час почалося перекладання на мови чувашів, черемисів, вотяків і татар Катехізиса, Святого Письма та молитов. Святитель Філарет відрізнявся добротою та лагідністю, паства вважала його святим.

На Київському архіпастирському престолі особливу увагу владика надавав Лаврі. Там його духовним товаришем був старець ієросхимонах Парфеній.

Київська Духовна академія, якою керував митрополит Філарет, широко прославилася, і заради навчання в ній студенти покидали навіть паризький та германський університети; багато хто навертався до православної віри.

Святий жив суворо аскетично і, хоча знаходився серед людей, постійно перебував у молитві. Господь наділив Свого угодника даром зцілення.

Якось до Святителя привели дівчинку, і він лагідно запитав у неї її ім’я. На це від народження німе дитя чітко відповіло: «Маша», – і з того часу почало говорити.

У 1841 році київський Святитель постригся у велику схиму з іменем Феодосій. Багато прикростей йому довелося зазнати від свого келійника отця Назарія.

20 грудня 1857 р. на 78 році свого життя владика Філарет відійшов до Господа. Обличчя покійного відображало спокій праведника.

Слава Богу вовіки. Амінь.

(Ми поза політикою! Запрошуємо відвідати наші англомовну і російськомовну частини сайту N.E.W.O.D. Можливо, ви знайдете для себе корисне і цікаве)