День пам’яті 20 000 мучеників у Нікомідії

28 грудня/10 січня Православна Церква вшановує пам’ять 20 тисяч мучеників у Нікомідії в церкві спалених й інших.

На початку царювання Максиміана Галерія віра Христова процвітала. Тому нечестивий цар вирішив розпочати гоніння на християн, але спочатку він вирушив на війну з ефіопами.

У той час у Нікомідії, столиці східної половини Римської імперії, жила прекрасна дівиця Домна, яка була головною жрицею в царському палаці. Невдовзі Домна увірувала в Христа і разом зі своїм євнухом Індісом прийняла Святе Хрещення.

З цього часу вони обоє почали жити в пості та молитвах. Їжу святі приймали тільки ввечері, причому їхньою трапезою були черствий хліб і вода. Царські ж наїдки, які їм приносили, Домна та Індіс віддавали бідним. Також вони роздали вбогим гроші, виручені з продажу дорогого вбрання та коштовностей Домни.

Про все це невдовзі довідався начальник євнухів. Він побив святих, ув’язнив їх і морив голодом. Коли Домна та Індіс зовсім знесилилися, їм з’явилися Ангели Божі і наситили їх небесною їжею. Після цього начальник євнухів повернув святих в їхнє попереднє житло і знову забезпечив усім необхідним, щоб таким чином схилити їх до покори.

Однак Домна знову все роздала бідним, а потім почала удавати з себе безумну. Вона падала на землю, точила слину, тряслася й кричала. Начальник євнухів чув, що християни лікують від таких хвороб, і доручив Домну єпископу Анфіму, а Індіса приставив їй прислуговувати. Єпископ зрозумів задум Домни й відправив її в дівочий монастир.

Коли повернувся в Нікомідію з перемогою Максиміан, то влаштував велике жертвоприношення своїм богам. При цьому він наказав жерцям окропляти жертовною кров’ю народ. Тоді християни почали виходити з натовпу.

Цар зрозумів, чому вони розходяться, і вихваляв богів за перемогу над ворогами, сприятливу погоду та гарні врожаї.

У той час загримів сильний грім і полився дощ. Нечестиві від страху падали як мертві, деякі ж із них загинули, розтоптані ногами. Сильний дощ затопив ниви й згубив усю працю землеробів. Тоді язичники відчули на собі міцну руку Божу, а цар анітрохи не напоумився.

Згодом Максиміану повідомили, що Домна втратила розум, а Індіс прислуговує їй. Тоді цар розлютився й наказав повернути Індіса до колишнього служіння. Тоді ж розпочалося жорстоке гоніння на християн.

Якось цар увійшов в церкву з безліччю воїнів і попередив віруючих, що спалить їх у храмі живцем, якщо вони не відвернуться від свого Бога. Тоді пресвітер Гликерій посоромив царя своєю відповіддю та сказав, що християни не бояться гонінь. Через це Гликерія невдовзі схопили, нещадно побили й спалили за містом.

Під час наступного язичницького свята Індіс не пішов разом з іншими жерцями приносити жертви. Так Максиміан дізнався, що він – християнин, і наказав узяти його під варту.

Після цього цар наказав розшукати Домну. Ігуменя монастиря Агафія обстригла Святій волосся, одягнула її в чоловіче вбрання та відпустила з обителі. Домні вдалося сховатися від нечестивих.

Після цього цар наказав розорити монастирі та осквернити монахинь. Сильніші з них втекли у безлюдні місця, а слабших схопили. Частину дів повели на муки, а решту – в будинки розпусти.

Серед схоплених була прекрасна Феофіла. Її ввели в окреме приміщення в домі блудниць. Там до неї зайшов воїн, який хотів осквернити її, однак він раптом впав мертвим. Наступні кілька воїнів, які заходили після нього, осліпли. Коли решта увійшла, щоб подивитися, що сталося з попередніми, то виявилося, що діву охороняє світосяйний юнак. Всіх інших монахинь також врятував Господь від безчестя.

Згодом схопили, били та ув’язнили сановників Дорофея, Мардонія та Мигдонія.
Коли прийшло свято Різдва Христового, цар наказав воїнам обкласти християнський храм легкозаймистими матеріалами і поставити перед ним жертовник язичницьким богам.

Тоді глашатай повідомив християнам, що вони загинуть у вогні, якщо не повернуться до ідолопоклонства. Усі віряни, яких було близько 20 тисяч людей, залишилися в храмі й стали благовонною жертвою Істинному Богу.

Через п’ять днів після цього вогонь ще поїдав рештки храму, а від спалених тіл мучеників йшли дивні пахощі. Над самим же тим місцем виднілося золотаве сяйво.

Після цього Максиміан подумав, що знищив усіх християн. Однак, коли він приносив жертви богині Цецері, полководець Зінон викрив його в нечесті. За це Зінону розбили камінням обличчя й зуби, а потім його вбили мечем.

Пізніше постраждали за Христа диякон Феофіл та ув’язнені в темниці мужі. Феофілу спочатку відрізали язик, після чого святого вбили стрілами та камінням.

Дорофею відсікли голову, Мардонія спалили вогнем, а Мигдонія живцем поховали. Індіса, Горгонія та Петра втопили в морі.

Їхні тіла були дивним чином знайшла свята Домна й поховала біля міських стін. Там у вигляді юнака Домна щодня звершувала кадіння та молилася, за що її усікли мечем. Після цього прийняв смерть за Христа і святий мученик Євфимій.

Так Нікомидія просяяла безліччю святих у славу Христа Бога. Амінь.

(Ми поза політикою! Запрошуємо відвідати наші англомовну і російськомовну частини сайту N.E.W.O.D. Можливо, ви знайдете для себе корисне і цікаве)