День пам’яті мучеників Феопемта і Феони

5/18 січня Православна Церква вшановує пам’ять  святих мучеників Феопемта і Феони.

Святий Феопемпт був єпископом Нікомидії й під час Діоклетіанового гоніння першим постраждав за Христа.

Коли нечестиві схопили Феопемпта та поставили перед царем, то Святий сказав, що боги, яких вони шанують, – зовсім не боги, бо вони безмовні та бездиханні й нічого не можуть робити. Також єпископ говорив Діоклетіану про істинну віру, однак цар не захотів слухати його й наказав принести жертву Аполлону. Святий на це відповів, що не поклониться несправжнім богам і не злякається ніяких мук.

Тоді Діоклетіан наказав розтопити піч і кинути в неї Святого, однак Феопемпт сам увійшов всередину та сів посеред печі.

Коли настала ніч, Єпископ прийшов до Діоклетіана, розбудив його та повідомив, що живий, всупереч його наказу. Потім Святий повернувся назад до печі.

Діоклетіан дуже злякався й вранці запитав у воїнів, чи вони стратили Феопемпта. Воїни відповіли царю, що виконали його наказ.

Прагнучи переконатися, Діоклетіан пішов до печі й почув, як мученик славословить Бога. Коли Феопемпт вийшов назовні, здивований цар сказав, що сильне чаклунство християнське.

Потім у піч кинули собаку, щоб подивитися, чи не вціліє й він у печі, однак пес одразу згорів.

Після цього Мученика протягом 22-х днів морили голодом та спрагою в темниці. Коли ж Діоклетіан прийшов подивитися, чи не помер Святий, то побачив його здоровим та радісним. Однак і тоді мучитель не напоумився і знову приписав все чаклунству.

За наказом мучителя Феопемпту вирвали око, після чого знову ув’язнили. У темниці під час молитви до Бога Святий отримав чудесне зцілення.

Коли Діоклетіан дізнався про це чудо, то розіслав по всій імперії укази з вимогою з’явитися до нього чаклуну, який зможе подолати християнські чари.

Згодом до царя прибув з Єгипту чаклун Феона, і цар зажадав, щоб він показав йому свою чаклунську силу. Тоді на прохання Феони привели бика. Чаклун прошепотів йому щось на вухо, і бик розпався надвоє. Причому коли зважили обидві частини бика, то виявилося, що їхня вага однакова.

Після цього привели з темниці єпископа Феопемпта. Чаклун сказав Святому, що випробує на ньому дві дії своєї чаклунської сили і, якщо вони не зашкодять йому, увірує в його Бога.

Феона приготував для Феопемпта два борошняних коржики і дав йому з’їсти, однак вони не спричинили Святому шкоди. Тоді чаклун приготував отруйний напій і прикликав на допомогу бісів. Проте і на цей раз Феопемпт не постраждав.

Тоді Феона виголосив, що Іісус Христос – істинний Бог і назвав себе християнином. Від цього Діоклетіан збентежився і наказав обох ув’язнити.

У в’язниці Феопемпт навчив Феону істинній вірі, перейменував на Сінезія й звершив над ним Святе Хрещення.

Наступного ранку Єпископа знову привели до царя, який знову схиляв його до ідолопоклонства.

Коли Феопемпт відмовився, то його розтягнули горілиць і прив’язали за руки та ноги до чотирьох дерев. Потім на черево Святого поклали величезний шматок кам’яного стовпа. Однак по молитві Феопемпта уламок стовпа сам по собі піднявся й був відкинутий на велику відстань від нього.

Після цього Мученика повісили вниз головою і до його шиї прив’язали важкий камінь. Так Святий висів немало годин. Зрештою Діоклетіан наказав відрізати мотузку, якою був прив’язаний Святий, щоб при падінні на землю Мученика розчавив камінь і він загинув.

Проте й тоді Феопемпт не зазнав шкоди. Зрештою, переможений Діоклетіан наказав відрубати Мученику голову.

Святий із радістю прославив Бога та прийняв мученицьку смерть.
Потім цар намагався схилити до жертвоприношення язичницьким богам і колишнього чаклуна Феону, але це йому не вдалося.

Тоді святого кинули в глибокий рів, засипали землею та потоптали кіньми. У таких муках Феона віддав дух свій Богу. Його кончина настала в 303 р.
Слава Богу вовіки. Амінь.

(Ми поза політикою. Запрошуємо відвідати наші англомовну і російськомовну частини сайту N.E.W.O.D. Можливо, ви знайдете там багато цікавого)