Слова святителя Іоанна Златоустого

…Отже, нехай ніхто з тих, хто віддається цьому блуду, не входить до церкви, але нехай він буде  відкинутий і вами і вважається нашим спільним ворогом.

«Коли ж хто, — каже апостол, — не послухає нашого слова в цьому посланні, того майте на увазі й не спілкуйтеся з ним, щоб посоромити його»¹(2 Сол. 3, 14).

Зробіть ось що: не розмовляйте з ним, хто не покаявся, не приймайте його до дому, не розділяйте з ним трапези, не майте з ним спілкування ні на вході, ні на виході, ні на торжищі; таким чином буде легше навернути його.

Як тих звірів, яких нелегко спіймати, мисливці заганяють не з одного боку, а звідусіль і спрямовують їх з усіх боків; так і тих, хто уподібнилися до лютих звірів, будемо переслідувати спільними силами, ми з одного, а ви з іншого боку, й тоді скоро вловимо їх у мережі спасіння.

А щоб це сталося, поділяйте й ви з нами обурення проти них, чи краще, журіться за закони Божі, й помалу навертайте таких тяжко хворих і грішних братів, щоб вони постійно були з вами.

Чималий спіткає вас осуд, якщо ви нехтуватимете такою згубою, але зазнаєте більшого покарання. Бо, якщо й у будинках людських, коли хтось із слуг викритий у крадіжці срібла чи золота, карається не тільки крадій, а й ті, що знали про те й не відкрили; тим більше у Церкві.

Бог скаже тобі так: “Спостерігаючи, як з Мого дому вкрадено не срібну або золоту посудину, але викрадено цнотливість, як той, хто причащався Чесного Тіла й брав участь у такій Жертві, вирушив у диявольське місце і впав у такий злочин чому ти мовчав, чому терпів, чому не повідомив священнику? І тоді ти зазнаєш немалого покарання.

Тому і я, хоч із жалем, не пошкодую накласти й найтяжче покарання. Бо, набагато краще нам, зазнавши скорботи тут, позбутися майбутнього осуду, аніж тому, кому ми почали лестити словами, бути покараним тоді разом із вами.

Справді, не благонадійно і небезпечно нам — покривати це мовчанням. З вас кожен дасть звіт про себе самого, а я маю відповідати за спасіння всіх. Тому я не перестану робити і говорити все, — хоча б треба було засмутити вас, хоча б здавалося важким, хоча б нестерпним, — щоб мені можна було постати перед тим страшним престолом, не маючи скверни чи пороку чи чогось від таких²(Еф. 5, 27).

Нехай молитвами святих буде так, щоб ті, що вже розбестилися, швидко навернулися, а ті, що залишилися непорочними, ще більше досягли успіху в чистоті й цнотливості, щоб і ви досягали спасіння, й ми раділи, і Бог прославлявся нині та повсякчас і в нескінченні віки віків. Амінь.

Вибрані проповіді святих отців Церкви та сучасних проповідників. – Видання І. Л. Тузова, Гостинний двір.– 1912. c. 178-184.

(Ми поза політикою. Запрошуємо відвідати наші російськомовну і англомовну частини сайту N.E.W.O.D. Можливо, ви знайдете там багато цікавого)