Святі Кір, Іоанн та мучениці Афанасія, Феодотія та Євдоксія

31 січня/13 лютого Православна Церква вшановує пам’ять святих чудотворців і безсрібників Кіра та Іоанна, святої мучениці Афанасії та її трьох дочок: Феодотії та Євдоксії.

Святий Кір походив із єгипетського міста Олександрії. Він був відомим лікарем і лікував людей безкоштовно. Разом із тим Святий навчав їх істинної віри в Господа нашого Іісуса Христа й відвертав від ідолопоклонства.

У ті часи нечестивий імператор Діоклетіан розпочав гоніння на християн. Про Кіра донесли начальнику Олександрії, й той наказав схопити Святого.

Кір дізнався про це, покинув Єгипет і прибув у Аравію. Там він прийняв чернечий постриг та удостоївся від Господа дару зцілювати недуги. Святий вже лікував людей не травами, а святими молитвами, тому що Господь по молитвах Свого угодника дарував зцілення болящим. Так прославлялося Ім’я Боже, й багато язичників наверталося до християнства.

Тоді ж у кілікійському місті Едесі (на південному сході Малої Азії) жив благочестивий муж Іоанн, що мав високе воїнське звання. Коли розпочалися гоніння, він залишив багатство, славу, дім і близьких та вирушив у Єрусалим. Там Іоанн почув про Кіра та захотів побачити його та бути разом із ним.

Спочатку, щоб розшукати угодника Божого, Іоанн вирушив у Олександрію, а потім у Аравію. Коли Іоанн розшукав Святого, то прикипів до нього усім серцем і почав наслідувати його чесноти.

Згодом святі дізналися, що за віру Христову схоплена та приведена на муки в єгипетське місто Каноп благочестива жінка Афанасія разом зі своїми дочками Феоктістою, Феодотією та Євдоксією.

Кір та Іоанн побоювалися, аби дівиці з матір’ю не злякалися погроз мучителів, не піддалися їхнім спокусам та не відступили від Істинного Бога. Отроковиці були ще зовсім юними: Феоктісті було всього п’ятнадцять років, Феодотії – тринадцять, а Євдоксії – одинадцять.

Тому святі мужі прибули в Каноп і почали повчати святих мучениць мужньо перенести страждання й віддати за Господа свої душі. Про Кіра та Іоанна донесли правителю міста Сіріану, і він одразу наказав схопити їх.

На допиті мученики показали твердість своєї віри, чим сильно розлютили правителя. Тоді він почав катувати святих мужів на очах Афанасії та її дочок. Мучитель бив Кіра та Іоанна палицями та бичами, обпалював їхні тіла свічками, рани поливав оцтом, посипав сіллю та розтирав волосяницею, а ноги обливав киплячою смолою. Але святі непохитно трималися віри Христової, а дівиці з матір’ю не боялися лютих мук.

Після катування мужів правитель приступив до такого ж лютого катування Афанасії та отроковиць. Але й вони посоромили Сіріана, оскільки з Божою допомогою виявили велику мужність і не відреклися від істинної віри.

Переможений юними дівами мучитель наказав усікти їх разом із матір’ю мечем, і святі пішли на смерть за Христа з радістю.

Потім Сіріан знову почав бесіду з Кіром та Іоанном. Він намагався лестощами та погрозами схилити твердих у вірі мужів до ідолопоклонства, однак побачив марність своїх зусиль та засудив їх до страти.

Мучеників обезголовили на тому ж місці, де віддали Богу душі мучениці Афанасія та дівиці. Християни забрали чесні тіла вбитих і поховали в храмі Апостола та Євангеліста Марка. Кончина святих настала в 311 році.

Під час царювання Феодосія Молодшого (408 –450 рр.) Олександрійський Патріарх Кирил за повелінням Господнім переніс мощі Кіра та Іоанна у поселення Мануфін, щоб вигнати звідти бісів. Пізніше мощі мучеників перенесли в Рим, а звідти – в Мюнхен.
Слава Богу вовіки. Амінь.

(Ви можете також відвідати російськомовну і англомовну частини сайту N.E.W.O.D.)