День пам’яті преподобного Ісидора Пелусіота

4/17 лютого Православна Церква вшановує пам’ять преподобного Ісидора Пелусіота.

Преподобний Ісидор народився в єгипетському місті Олександрії в благородній і благочестивій сім’ї. Його родичами були Олександрійські архієпископи Феофіл та Кирил.

Після завершення світського навчання Ісидор вирішив присвятити своє життя Богу. У молодому віці він залишив мирське життя й пішов на Пелусіотську гору (в Нижньому Єгипті неподалік від ріки Нілу), де прийняв чернецтво.

Там Святий жив як пустельник у суворих чернечих подвигах. Він носив одяг із грубого волосу й годувався коріннями та травами.

Звідти Ісидор вирушив у Константинополь, щоб побачити святого Іоанна Златоустого, від спілкування з яким отримав велику духовну користь.

З часом до Святого на Пелусіотську гору зібралися подвижники благочестя й обрали його своїм настоятелем. Крім того, Ісидор був рукопокладений в сан пресвітера.

Преподобний був високоосвіченою людиною й володів духовною мудрістю, через що за порадами та повчаннями до нього зверталися не тільки єпископи та вельможі, але й імператор та Олександрійські патріархи.

Ісидор був взірцем доброчесного життя, він наповнив світ своїми богомудрими творами. Після себе він залишив велику духовну спадщину, що складала до 10 тис. послань різним людям. Велика кількість послань Ісидора містить у собі тлумачення висловів Святого Письма. Догматичних листів у Святого небагато. Він, як і святитель Іоанн Златоустий, був наставником практики.

Сам Ісидор говорив, що практична філософія – основа будівлі й сама будівля, логіка – оздоблення, а споглядання – вінець. За своїми творами Святий є одним із великих Отців Церкви.

Коли святого Іоанна Златоустого несправедливо позбавили святительської кафедри, Ісидор багато писав Олександрійському архієпископу Феофілу та імператору Аркадію. У своїх листах Святий вмовляв їх облишити свою злу справу та викривав їхню злобу й несправедливість. Однак імператор та архієпископ не напоумилися листами Ісидора.

Пізніше Преподобний писав імператору Феодосію ІІ Молодшому, якого схилив до скликання проти єретиків Третього Вселенського Собору, що відбувся у 431 р. 

Зі слів Преподобного можна дізнатися про його чесноти, оскільки він сам виконував те, чого навчав інших.

Так, Святий суворо зберігав невинність. Він називав її царицею, яку кожен повинен шанувати. При цьому Ісидор не принижував і чесний шлюб. Він говорив, що тих, хто зберігає невинність, слід уподібнювати сонцю, тих, хто перебуває у непорочному вдівстві, – місяцю, а тих, хто живе в чесному шлюбі, – зіркам.

У своєму посланні до монаха Патріма, який зайнявся вивченням ораторського мистецтва, Ісидор повчав його піклуватися про звершення добрих справ, а не про красномовність.

Також Преподобний повчав людей не гордитися своїми добрими справами, а думати про себе смиренно. Він писав, що у того, в кого зберігаються смиренні помисли, чесноти бувають світлішими, а в кого немає смиренної думки про себе, чесноти тьмяніють і зменшуються.

У своєму посланні до Єленопольського єпископа Палладія Ісидор вмовляє його остерігатися розмов із жінками. Оскільки навіть пристойні розмови з жінками можуть приховано розбестити внутрішню людину через погані помисли, тоді, хоча тіло й залишиться в чистоті, душа оскверниться. Так Ісидор повчав єпископа Палладія, бо той часто наставляв жінок під час усних розмов із ними, і при цьому похвалявся, що не відчуває ніякої хтивості.

Також Преподобний говорив, що навіть дощові краплі, які постійно падають на каміння, точать його; воля ж людська, яку легко можна похитнути, від тривалого впливу може бути переможена й розбещена.

Через своє повчання єпископу Палладію святий Ісидор і нас навчає цнотливості, аби ми не тільки тіло берегли від гріхопадіння, але й душу оберігали від гріховних думок.

Преподобний Ісидор догодив Господу в своєму житті й із миром спочив у глибокій старості. Його чесна кончина настала близько 436 р.
Слава Богу вовіки. Амінь.

(Ви можете також відвідати російськомовну і англомовну частини сайту N.E.W.O.D.)