День пам’яті святої мучениці Феодулії
5/18 лютого Православна Церква вшановує пам’ять святої мучениці Феодулії.
Свята мучениця Феодулія постраждала під час правління нечестивих царів Діоклетіана та Максиміана. Її схопили за наказом жорстокого гонителя християн Пелагія, правителя міста Аназарва (у Кілікії, на південному сході Малої Азії). Він наказав своїм слугам розшукувати віруючих у Христа по всій своїй області та приводити до нього на суд.
Коли посланці Пелагія схопили Феодулію, то вона намагалася відкупитися золотом, тому що боялася бути оскверненою невірними. Однак слуги правителя не взяли золота й привели її до свого господаря, який нагородив їх дарами за їхню вірність.
Коли Пелагій запитав у святої її ім’я, Феодулія відповіла, що вона – християнка. Тоді правитель знову повторив своє запитання, і свята сказала, що носить почесне й вічне ім’я християнки, люди ж називають її Феодулією.
Після цього Пелагій почав схиляти Святу до жертвоприношення язичницьким богам і обіцяв їй мирські задоволення та почесті. Однак Феодулія не погодилася виконати його волю.
Тоді за наказом розгніваного Пелагія мученицю оголили, повішали за волосся на кипарисі й почали розжареними гаками обпалювати їй соски. Але вона при цьому не відчувала мук, про що й сказала правителю.
Нечестивий мучитель переконував Святу, що це їхні боги забрали від неї біль, оскільки вони милостиві та знають, що вона навернеться до них.
Тоді Феодулія попросила показати їй богів, які щадять її, аби вона могла віддати їм шану. Правитель, почувши ці слова, зрадів. Він наказав вести Феодулію до храму Адріана, колишнього римського імператора, якого вважали за бога, так само як й інших імператорів.
Коли Свята побачила ідола, то після молитви до Господа подула на нього. Від цього ідол впав і розбився на три частини. Правитель почав плакати через зруйнування ідола.
Невдовзі чутка про те, що сталося в Аназарві, дійшла до царів. Вони розгнівалися та послали довірену людину, щоб переконатися в істинності цієї звістки. При цьому царі наказали, якщо дійсно ідол Адріана зруйнований, віддати Пелагія на поживу звірам.
Коли правитель дізнався про винесений вирок, то почав зі сльозами просити Феодулію зробити їхнього бога знову цілим. Він обіцяв навернутися до Істинного Бога.
Мучениця помолилася Господу та наказала ідолу стати цілим на своєму місці, що й звершилося. Однак беззаконний правитель не дотримався своєї обіцянки й знову почав катувати Святу. Він наказав свердлити ноги Мучениці розжареними залізними палками.
Під час цього катування до правителя підійшов комментарісій Елладій (чиновник, що наглядав за в’язнями) і попросив віддати йому Феодулію для мук. Він пообіцяв правителю схилити її до ідолопоклонства, а впротивному разі готовий був понести покарання через усікновення голови. Пелагій погодився та передав Феодулію Елладію.
Новий мучитель увіткнув в тіло Святої п’ять довгих цвяхів. Одним із них він проштрикнув голову мучениці через ліве вухо до правого, другим навпаки – через праве вухо до лівого, третій цвях забив у чоло Святої, а двома іншими проколов їй соски. Свята мучениця помолилася Господу та отримала чудесне зцілення.
Тоді Елладій взяв Феодулію до себе додому й почав лестощами схиляти її до своєї нечестивої віри. Однак його старання були марними, й він сам навернувся до святої віри Христової.
Наступного ранку Елладій разом із Феодулією прийшли до воєводи. Там коментарісій виголосив, що він вірує в Істинного Бога, за що його одразу усікли мечем.
Святу ж Феодулію кинули в розжарену піч, проте вона не зазнала ніякої шкоди. Потім Мученицю намагалися умертвити на розжареній сковороді, де її поливали смолою, воском та олією. Однак сковорода раптом розлетілася на шматки, а сполохи та полум’я попалило багатьох невірних.
У той цей час у полум’ї загинув і сам нечестивий воєвода. Феодулія ж залишилася неушкодженою. Тоді багато людей, які були свідками цього чуда, увірували в Христа, а серед них і поважні громадяни Макарій та Євагрій.
Потім язичники знову розпалили піч і кинули в неї Феодулію, Макарія, Євагрія та багатьох віруючих в Істинного Бога. У печі святі мученики помолилися Господу й відійшли в Небесні Обителі, де славлять Творця вічно. Амінь.
(Ви можете також відвідати російськомовну і англомовну частини сайту N.E.W.O.D.)
