День пам’яті святителя Парфенія Лампсакійського

7/20 лютого Православна Церква вшановує пам’ять святого Парфенія, єпископа Лампсакійського.

Святитель Парфеній був родом із Мелітополя, міста малоазійської провінції Мізії. Його батько служив дияконом у одній із міських церков. Парфеній, який не знав грамоти, запам’ятав велику частину Святого Письма, яке слухав у храмі.

У юному віці Святий ловив в озері рибу, продавав її, а виручені гроші роздавав бідним. У цей час Господь наділив його даром звершення чудес.

Коли про Парфенія дізнався Мелітопольський єпископ Філіпп, то спочатку повелів навчити його по книгам, а потім посвятив Святого в пресвітера та доручив йому один із храмів міста. Парфеній почав ще більше подвизатися в чеснотах і Іменем Господнім звершував предивні чудеса.

Якось Святий зустрів на шляху чоловіка з виколотим оком, яке висіло у нього на щоці. Парфеній взяв те око й поставив на місце, потім промив водою. А через три дні той чоловік повністю одужав.
Одного разу на святого кинулася великий собака. Він заскочив йому лапами на плечі й хотів вкусити за обличчя. Тоді Парфеній подув на нього, звершив хресне знамення, й пес здох.

Згодом Святого поставили єпископом міста Лампсака у Мізії. Тоді у дорученій йому єпархії було дуже мало християн, більша частина жителів поклонялася ідолам.

Засмучений цією обставиною архіпастир наставляв свою паству на путь спасіння та звершував численні чудеса, через що багато нечестивих навернулося до істинної віри. Коли жителі Лампсака почали відрікатися від ідолопоклонства, Парфеній вирушив до царя Костянтина й отримав від нього дозвіл на зруйнування язичницьких храмів. Крім цього, цар Костянтин дав Святому багато золота на будівництво Божих церков.

Невдовзі після цього капища в Лампсаку зруйнували, а посеред міста звели просторий Божий храм. Коли потрібно було спорудити у вівтарі престол, то Святий повелів взяти для цього великий камінь, який знайшов у одному з капищ.

Майстри поклали цей камінь у віз, щоб перевезти його до храму Божого, і впрягли у віз волів. Воли ж, налякані дияволом, раптом почали бігти. Візник Євтихіан, який йшов поруч і керував ними, впав під колеса, його переїхав віз, від чого візник одразу помер.

Коли Парфеній довідався про це, то поквапився прийти на місце події. Там він став на коліна й слізно молив Господа про воскресіння мерця, і Господь по молитві Свого угодника воскресив померлого.

Люди, які бачили це предивне чудо, прославили Бога. Після цього до Парфенія почали приводити хворих та одержимих нечистими духами. Милостивий Святитель усіх зцілював своєю молитвою.

Одного разу до Парфенія привели біснуватого юнака – сина пресвітера Никона. Батьки юнака просили Святителя про допомогу, але той сказав, що їхній син недостойний зцілення. При цьому Парфеній назвав біснуватого батьковбивцею, оскільки він часто глумився над своїми батьками та ображав їх.

Однак батьки зі сльозами продовжували благати Святого про зцілення свого сина. Тоді Святитель зглянувся на них і вигнав із юнака біса. Обрадувані батьки прославили Бога та повернулися з сином у свій дім.

Якось нечистий дух почав заважати рибалкам ловити рибу. Щоразу, як вони закидали сіті в воду, їм здавалося, що у сітях багато риби. Вони їх ледве витягували на берег, але риби там не було. Так відбувалося і в Лампсаку, і в довколишніх містах та поселеннях. Коли ж рибаки попросити Святителя про допомогу, то він обійшов всі берега й причали та своєю молитвою прогнав диявола. Після цього улов рибалок знову став багатим.

Одного разу Святитель у справах Церкви вирушив у Фракію, що була областю Візантійської імперії в північно-східній частині Балканського півострова. Там він побував у місті Іраклії, де відвідав тяжкохворого архієпископа Іпатіана.

Господь відкрив Парфенію, що Іпатіан страждає через своє сріблолюбство, бо привласнює собі майно навіть убогих. Тоді Святий сказав Іпатіану, аби він повернув Богу те, що належить бідним. Після цього Іпатіан роздав зібране в убогих срібло й зцілився від хвороби.

Коли Парфеній обходив церкви Іраклії, його супроводжував однойменний архієпископу архідиякон Іпатіан. Він попросив Святого про допомогу, оскільки в його поселенні була сильна посуха. Маючи чуйне серце, Парфеній вирушив у ту місцевість, помолився Богу та звів із неба дощ.

Також Святий передрік архідиякону Іпатіану, що після смерті архіпастиря Іраклійського, через кілька днів, він займе його престол. Це ж саме Парфеній повідомив і архієпископу Іпатіану, а потім попрощався з ним і повернувся у Лампсак.

За свого життя Святий навернув до Христа велику кількість язичників, зцілив безліч недужних та звільнив багато людей від нечистих духів. Святий Парфеній відійшов до Господа в похилому віці.

На його погребіння зібралася велика кількість єпископів, священників та народу. Тіло Святого з честю поклали в збудованій ним каплиці. Біля гробу Парфенія звершувалися численні чудеса. Кончина святителя настала в 318 р.
Слава Богу вовіки. Амінь.

(Ви можете також відвідати російськомовну і англомовну частини сайту N.E.W.O.D.)