Фреска да Вінчі — урок для нашого життя

Існує така легенда. Під час створення фрески «Таємна вечеря» Леонардо да Вінчі зіткнувся з величезною проблемою. Він повинен був зобразити Добро, втілене в образі Іісуса Христа, та Зло – в образі Іуди, який зрадив його. Художник на якийсь час припинив роботу і почав шукати ідеальні моделі.

Одного разу, коли Леонардо був присутній на виступі церковного хору, він побачив співака, який мав гарну статуру, чисте, непорочне обличчя. Митець запросив його до своєї майстерні, зробив кілька нарисів і етюдів.

Минуло три роки. Праця над «Таємною вечерею» була майже завершена, проте Леонардо так і не знайшов відповідного натурника для Іуди. Чоловік, який відповідав за розпис собору, квапив його. Він вимагав, щоб фреска була завершена якнайшвидше.

І ось, після багатоденних пошуків художник побачив чоловіка, який лежав у стічній канаві, — молодого, але передчасно здряхлілого, брудного, п’яного та обірваного.

Часу на етюди не залишалося, і Леонардо наказав своїм помічникам доправити його до собору, що ті й зробили.

Коли він завершив роботу, жебрак, який на той час уже трохи протверезів, розплющив очі, побачивши перед собою зображення, вигукнув:
— Я вже бачив цю картину раніше!
— Коли? — здивовано запитав Леонардо.
— Три роки тому ще до того, як я все втратив. У той час, коли я співав у хорі, а життя моє було сповнене мрій, якийсь художник написав із мене Христа…

“Кожен із нас є живописцем власного життя. Наша душа є наче полотно, чесноти — фарби, Іісус Христос — зразок, з Якого ми повинні списувати”, — навчає нас святитель Григорій Ніський.

Кожна людина власним вибором схиляється до розвитку в собі добра чи зла. Вона має розкривати та використовувати закладені в нас Богом таланти, здобувати з Божою допомогою духовні чесноти.

Кожна людина власним вибором схиляється до розвитку в собі добра чи зла. Вона має розкривати та використовувати закладені в нас Богом таланти, здобувати з Божою допомогою духовні чесноти.

Про них Господь говорить, що вони євангельськими небесними скарбами: “…збирайте собі скарби на небі, де ні міль, ні ржа не знищують і де злодії не підкопують і не крадуть” ¹.

Преподобний Максим Сповідник, писав, що Бог, приводячи в буття людину за найвищою благодаттю Своєю, дарував їй чотири Божественні властивості, що охороняють її та спасають: буття, пріснобуття, благість і премудрість. З них дві перші Він дарував сутноті, а дві останні — моральній здібності². Перші властивості стосуються образу Божого, а останні — подоби, тому: “За образом Божим є всяка істота розумна, за подобою ж — одні добрі та мудрі“. ³.

Тому не будемо те, що “в Хрещенні… не тільки прийняло все, що було потрібним для зцілення від гріха, але ще й прикрасилося Божественними дарами; не тільки позбавилося покарання та всякого лукавства, а й відродилося з гори Божественним, що перевищує розум… пакибуттям; викуплене, освячене, удостоєне всиновлення, виправдане, зроблене спадкоємцем Єдинородного Сина Божого та сотілесником Його Причастям Священних Таїнств, стало Його тілом, з’єдналося з Ним, як тіло з головою“⁴ виснажувати гріхами та кидати в стічні води хтивостей і пристрастей віку цього.

(Ви можете також відвідати російськомовну і англомовну частини сайту N.E.W.O.D.)