День пам’яті преподобномучениці Євдокії

1/14 березня Православна Церква вшановує пам’ять преподобномучениці Євдокії.

Свята Євдокія жила в місті Іліополі (на півночі Палестини) за царювання Траяна (98 – 117 рр.). Вона мала прекрасну зовнішність, але жила розпусно. Через постійне перебування в гріховному зв’язку з різними чоловіками Євдокія надбала величезні багатства.

Одного разу в сусідньому з житлом блудниці приміщенні зупинився на ночівлю монах Герман. За стіною кімнати, що йому надали, знаходилася опочивальня Євдокії.

Тієї ночі блудниця прокинулася від співу псалмів, що доносився до неї. Євдокія зацікавилася та почала слухати. Коли Герман завершив молитовний спів, то почав читати про Страшний Суд та муки грішників. Всі його слова глибоко зворушили душу Євдокії, самарянки за вірою.

Вранці блудниця покликала до себе монаха. Вона з цікавістю та острахом розпитувала ченця про його віру. Навчена Германом, велика грішниця навернулася до істинної віри та розкаялася.

За порадою монаха Євдокія провела сім днів у своїй кімнаті в молитві та пості. Опісля Герман прийшов до неї й запитав, про що вона міркувала протягом цього часу.

Євдокія відкрила йому про чудесне видіння, яке мала минулої ночі. Під час молитви її осяяло яскраве світло, і юнак у сніжно-білому вбранні поставив її на хмару та почав підніматися з нею на Небо. Але раптом з’явилося чорне страховисько, яке намагалося вирвати її з рук проводиря. При цьому страховисько кричало, що мало Євдокію своєю зброєю, через яку торжествувало над людьми, а тепер Архістратиг Небесних Сил кидає його під її ноги. Багато й іншого волало страхіття, однак юнак тільки грізно дивився на нього, а до Євдокії посміхався.

У той час пролунав голос, який сказав, що милосердному Богу вгодно, щоб грішники, які каються, були прийняті на лоно Авраамове. Потім Голос повелів Архістратигу Михаїлу повернути Євдокію назад, щоб вона звершила свій подвиг.

Невдовзі після цього Євдокія прийняла Святе Хрещення, роздала багатство й почала подвизатися в жіночому монастирі. Там вона жила стриманно, швидко вивчила Псалтир і зрозуміла Святе Письмо. Після смерті ігумені її обрали на її місце.

Проте юнак Філострат, що мав колись гріховний зв’язок із Євдокією палав нестримною пристрастю до неї. Він замислив повернути її до гріховного життя.

Підступно увійшовши до монастиря, куди не зазвичай не впускали чоловіків, Філострат почав вести зі Святою спокусливу розмову. На ці слова Євдокія гнівно подивилася на спокусника й побажала, щоб Господь не допустив йому повернутися назад, подула йому в обличчя, і той впав мертвий.

Вночі Євдокії з’явився Господь і повелів помолитися над мертвим тілом. Коли вона помолилася, Господь воскресив Філострата. Сластолюбний юнак увірував у Істинного Бога та попросив у Святої прощення.

На Євдокію донесли царю Авріліану, який був під владою римських кесарів і правив тією країною. Святу звинуватили в тому, що вона прийняла галілейську віру в Христа і віднесла в пустелю багато золота.

Авріліан послав коміта з трьомастами воїнів, щоб вони схопили Євдокію. Однак, стримані силою Божою, воїни не могли підступити до монастиря й через декілька днів були убиті смертоносною отрутою величезного змія. Лише коміт і троє воїнів уціліли та повернулися до царя.

Тоді, маючи намір схопити святу, в пустелю вирушив царський син. Проте дорогою він дуже поранив ногу і від цього помер.

Дуже засмучений смертю сина цар сам тяжко занедужав. Тоді юнак Філострат порадив царю відправити до Євдокії прохання, щоб вона своєю молитвою оживила мерця. Коли Свята прочитала царське послання, то відповіла на нього листом, у якому сказала, що цар побачить велику славу Істинного Бога, якщо всім серцем увірує в Нього.

Послання від Євдокії поклали на груди померлого царевича, і він одразу ожив. Через таке чудо увірувала в Христа вся царська сім’я.

Згодом цар із царицею померли, їхній син став єпископом, а дочка Геласія прийняла постриг у монастирі Євдокії. Це дуже розлютило намісника Іліополя Діогена, якому Геласію обіцяли в дружини, і він наказав схопити Святу.

Перед своїм виходом із обителі Євдокія встигла заховати в себе на грудях маленький ковчег із Пречистими Дарами.

Після розмови з Преподобною намісник наказав оголити її до пояса та бити. Коли воїни знімали одяг зі Святої, випала часточка Тіла Христового. Вона перетворилася на вогонь, попалила слуг й обпалила наміснику плече.

Тоді Діоген почав кликати на допомогу свого бога Сонце. Тієї ж миті з неба зійшов вогонь, який спопелив його.

Один із воїнів, який був свідком тих подій, побачив біля Євдокії Ангела й увірував в Христа. Він почав просити Святу воскресити намісника.

За проханням воїна Євдокія помолилася Богу й оживила Діогена разом зі слугами. По молитві Святої також повернулася до життя дружина коміта Діодора, яка раптово померла в бані.

Через такі чудеса багато народу увірувало в Істинного Бога.

Після прийняття Святого Хрещення Євдокія прожила 56 років. Завершила своє життя Свята мученицькою кончиною, її обезголовили за наказом нечестивого намісника Вікентія – наступника Діогена.

Слава Богу вовіки. Амінь.

(Ви можете також відвідати російськомовну і англомовнучастини сайту N.E.W.O.D.)