День пам’яті преподобного Агафона Єгипетського
2/15 березня Православна Церква вшановує пам’ять преподобного Агафона Єгипетського, пустельника Скитського.
Святий Агафон, що був сучасником преподобного Макарія Великого, жив як великий подвижник у Скитській пустелі Єгипту. Він був дуже смиренним і визнавав себе найбільшим грішником.
Якось заради духовної користі прийшли здалеку до угодника Божого монахи. Вони спитали Агафона, що чули, нібито він нестримана та горда людина. Святий підтвердив, що це дійсно так. Потім монахи сказали Преподобному, що про нього говорять, ніби він бреше та засуджує інших. З цим Агафон також погодився. Після цього Преподобному сказали, що ходять чутки, що він єретик. Такі слова пустельник одразу заперечив.
Тоді у нього запитали, чому він погодився з іншими пороками, а від останнього відмовився.
Агафон відповів, що людина через зіпсованість своєї природи захоплюється пороками і їй властиво грішити. Алее єресь є боговідступництвом і добровільним відреченням від Істини Божої, – сказав він.
Коли в Преподобного запитали, які подвиги важливіше звершувати для спасіння, зовнішні чи внутрішні, він порівняв людину з деревом. Святий сказав, що зовнішні (тілесні) подвиги приносять листя, а душевні – плоди.
Святе ж Письмо говорить, що всяке дерево, яке не приносить доброго плоду, зрубують і кидають у вогонь, тому плоду треба приділяти більше уваги.
Далі Агафон зауважив, що дерево потребує й листя, через яке підтримує життєві соки й отримує захист від посушливої спеки.
До всіх людей Пеподобний ставився з незвичайною любов’ю та добротою. Господь дивним чином випробував і прославив його людинолюбство.
Якось Святий пішов на базар продавати глиняний посуд і зустрів прокаженого, що лежав на дорозі. Бідолага попросив донести його до міста й покласти поряд із собою на базарі.
Святий Агафон виконав це прохання. Через деякий час прокажений зажадав, щоб чернець купив йому пиріг на гроші, які отримав за щойно продану посудину. Так повторювалося декілька разів, поки Святий не продав увесь посуд. Тоді прокажений попросив повернути його на колишнє місце. Коли Святий виконав і це, прокажений сказав:
– Благословенний ти, Агафоне, від Господа на небі та на землі! І після цього зник.
То був ангел, якого послав Господь для випробування Святого.
Близько 435 року пустельник відійшов до Господа. Протягом трьох днів перед смертю він сидів зосередженим і мовчав, начебто вдивлявся в щось.
На запитання здивованих монахів, Агафон сказав, що бачить себе на Суді перед Христом. Коли ж у нього запитали, невже й він боїться суду. Святий відповів, що посильно виконував заповіді Божі, але як людина, чи може він бути впевненим, що його справи вгодні Господу.
Тоді монахи нагадали Преподобному про його добрі вчинки. Подвижник відповів, що не спдівається на них, допоки не побачить Господа, бо одна справа суд людський, а інша – Божий. Після цих слів Святий відійшов своєю душею до Господа.
Слава Богу вовіки. Амінь.
(Ви можете також відвідати російськомовну і англомовнучастини сайту N.E.W.O.D.)
