День пам’яті преподобного Герасима Йорданського

День пам’яті преподобного Герасима Йорданського

4/17 березня Православна Церква вшановує пам’ять преподобного Герасима Йорданського.

Святий Герасим народився в Лікії (на півдні Малої Азії). В юному віці він прийняв чернечий постриг і спочатку подвизався у Фіваїдській пустелі (в Єгипті).

Через деякий час Святий повернувся на батьківщину, а потім вирушив у Палестину. Там він поселився в Йорданській пустелі, де згодом заснував обитель.

У ті часи була поширена єресь Євтихія та Діоскора, які стверджували, що в Господі Іісусі Христі є лише одне Божественне єство.

Святий Герасим, хоча і відрізнявся своєю доброчесністю та мужньо боровся проти бісів, все ж був зваблений єретиками і став прихильником їхнього вчення. Однак недовго Преподобний поділяв хибні погляди єретиків. Його навернув на істинний шлях святий Євфимій Великий, до якого той прибув у пустелю, що називалася Рува.

Обитель преподобного Герасима знаходилася неподалік від Єрусалима. У ній подвизалися новоприбулі монахи, а більш досвідчені жили у відлюдницьких келіях в пустелі. Таких подвижників було близько семидесяти.

Вони за уставом святого Герасима п’ять днів в тиждень проводили в безмовності й працювали на користь братії. Пустельники вживали лише хліб, воду та коріння рослин. На суботу та неділю вони приходили в обитель, брали участь у Богослужінні та причащалися Святих Тіла й Крові Христових. У монастирі подвижники вживали варену їжу й трохи вина, показували настоятелю виконану за тиждень роботу, а в другій половині дня в неділю поверталися назад у пустелю.

Все майно пустельників складалося з одного старого вбрання, рогожі та посудини з водою. При цьому святий Герасим забороняв пустельникам навіть запалювати свічі чи розводити вогонь, щоб підігріти воду.

Сам преподобний отець проводив ще більш суворе подвижницьке життя. Під час Великої Чотиридесятниці він нічого не їв до самого Світлого Христового Воскресіння. Тілесні ж і душевні сили Святий підкріплював причастям Пречистих Тайн Христових.

Якось Євфимій Великий послав до Герасима молодого схимника Киріака. Святий, зважаючи на юність подвижника, наказав йому нести послух у монастирі.

І Киріак вдень старанно трудився, а ночі проводив у молитві. Крім того, подвижник віддавався строгому посту й вживав лише хліб та воду через два дні. За таке стримане життя Герасим полюбив Киріака та брав його з собою в пустелю під час Великого Посту.

Коли помер преподобний Євфимій, Герасим, будучи в своїй келії, бачив, як Ангели підносили на Небо його святу душу. Після цього він разом із Киріаком вирушив у монастир до Євфимія і знайшов святого вже померлим.

Герасима Йорданського

Якось у пустелі Герасим побачив хворого лева. У нього в лапі застряг шип, і вона загноїлася. Святий витягнув шип і, коли з рани витік гній, очистив рану та обмотав її. З того часу вдячний лев ходив за Святим, як учень.

Преподобний доручив покірному леву охороняти монастирського віслюка, на якому возили в обитель воду з Йордану. І лев ходив за віслюком та стежив за ним, допоки він пасся.

Одного разу лев відійшов від віслюка й заснув. У цей час віслюка забрав із собою купець із Аравії, який проходив повз те місце зі своїми верблюдами.

Коли лев прокинувся, то почав шукати віслюка, але не знайшов його й повернувся в обитель без нього. Тоді Герасим подумав, що лев з’їв віслюка, і наказав йому возити воду на собі.

З того часу монахи обителі використовували лева для перевезення води.
Якось одному воїну, що прийшов до Герасима, стало жалко лева, і він дав гроші на купівлю нового віслюка. Відтоді лева звільнили від покладеної на нього роботи.

Через якийсь час той самий купець знову подорожував пустелею. З ним був і монастирський віслюк. Коли лев побачив його, то заричав і кинувся до нього.

Наляканий купець утік разом зі своїми супутниками, а лев взяв віслюка за вузду зубами й привів у монастир. Тоді старець та братія зрозуміли, що даремно сварили лева.

Лев, якого прозвали Йорданом, постійно приходив до святого Герасима й приймав від нього хліб та іншу їжу.

У час смерті Преподобного Йордана в обителі не було. Коли лев прийшов, то  марно шукав старця.

Братія хотіла погодувати звіра, але він не приймав їжі та лише скорботно ричав. Тоді монах на ім’я Саватій повів Йордана на могилу Святого, де сам гірко заплакав.

Лев почав битися головою об землю та сильно ревіти, а потім голосно рикнув і помер. Таким чином з волі Божої лев Йордан прославив святого Герасима, якому був покірний до самої смерті.
Слава Богу вовіки. Амінь.

(Ви можете також відвідати російськомовну і англомовнучастини сайту N.E.W.O.D.)

Wayfarer

Wayfarer

0 0 голосів
Рейтинг статті
Підписатися
Сповістити про
guest
1 Коментар
Старіші
Новіші Найпопулярніші
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
trackback
День пам'яті святителя Ювеналія | N.E.W.O.D
9 днів тому

[…] землі жили великі християнські подвижники: святі Євфимій Великий, Феодосій Великий, Герасим Йорданський та […]

Wordpress Social Share Plugin powered by Ultimatelysocial
1
0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x
Wordpress Social Share Plugin powered by Ultimatelysocial
1
0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x