Страждання 40-ка мучеників Севастійських

У ті часи, коли Східною половиною Римської імперії правив нечестивий Лікіній (307 – 323 рр.), у вірменському місті Севастії воєводою був жорстокий Агріколай. У його полку знаходилася поважна дружина з 40-ка благочестивих воїнів із Каппадокійської області, які вирізнялися великою мужністю в боях.

Коли Агріколай дізнався, що ті воїни – християни, він викликав їх до себе та почав схиляти до ідолопоклонства. Однак сповідники Христа відмовилися від поклоніння несправжнім богам. Тоді їх кинули до в`язниці. Там під час молитовного співу воїни почули Голос Божий, який схвалив початок їхнього мученицького подвигу й сказав, що той, хто перетерпить до кінця, спасеться.

Наступного ранку свята дружина знову повстала перед воєводою та його радниками. Агріколай почав облесливо говорити з воїнами. Він казав, що саме від них залежить, буде він їх любити чи ненавидіти.

Тоді один із воїнів, на ім’я Кандід, відповів воєводі, що вони обирають його ненависть, оскільки шукають милості Божої, а його як ворога Божого ненавидять.

Розлючений такими словами Агріколай наказав закувати воїнів у кайдани та знову кинути до в`язниці. Проте святий Кіріон заперечив воєводі, що він не має від царя влади катувати їх і може лише допитувати. Тоді воєвода наказав не накладати кайдани на воїнів і утримувати їх під наглядом у в’язниці.

Через сім днів у Севастію прибув князь Лісій, і свята дружина з’явилася на судилище. Нечестивий мучитель обіцяв воїнам дари та почесті, проте вони були непохитними у вірі.

Тоді Лісій наказав бити святих камінням по устах. Однак, коли слуги почали кидати в мучеників камінням, то ті не попадали в святих, а ранили самих слуг. Лісій теж кинув камінь у одного з воїнів, але цей камінь розбив уста Агріколаю.

Після цього воїни знову потрапили в темницю, де їх вдруге втішив Голос Божий.

Наступного дня за наказом мучителя оголених воїнів поставили посеред озера, що знаходилося поблизу міста. Погода тоді була морозна й вітряна. На березі для спокуси святих спорудили баню, в якій міг зігрітися той, хто побажає зректися Христа.

О першій годині ночі один із воїнів відокремився від сонму мучеників та побіг до бані. Однак як тільки він ступив на її поріг, одразу впав мертвим. Решта ж святих продовжувала стояти посеред озера, прославляла Бога та просила в Нього допомоги.

Варта, що стерегла святих, поснула. Лише один темничний сторож не спав і розмірковував про те, що той, хто побіг до теплої бані, загинув, а інші стоять на лютому морозі в воді й залишаються живими.

О третій годині ночі мучеників осяяло небесне світло, і сторож, на ім’я Аглаій, побачив тридцять дев’ять вінців, що сходили з Небес на голови святих. У той час він увірував у Христа, розбудив своїх товаришів і сам із криком, що він – християнин, побіг у води озера. Так він зайняв місце воїна, що відпав від мученицького сонму.

Вранці прийшли мучителі й зі здивуванням побачили, що святі воїни продовжують стояти живими в воді, а серед них знаходиться темничний сторож. Вони наказали зв’язати мучеників і вести їх на катування в місто. Там святим почали перебивати гомілки молотами.

Матір Мелітона, наймолодшого з мучеників, зміцнювала свого сина мужньо завершити свій подвиг. Від тяжких страждань всі воїни, окрім Мелітона, померли.

Мучителі наказали покласти тіла святих на колісниці й везти їх на спалення. Однак святого Мелітона, який був ще живим, не поклали на колісницю. Проте його благочестива матір, яка не хотіла, щоб її син відлучався від сонму святих, взяла його на плечі й пішла за колісницями. Коли ж і Мелітон віддав свою душу Богу, то і його тіло поклали до тіл інших мучеників.

Від спалених тіл святих залишилися лише кістки, і мучителі наказали їх викинути в річку. Через три дні після цього мученики з’явилися єпископу Севастії Петру та сказали забрати їхні рештки.

Почувши це, єпископ разом із благоговійними мужами прийшов вночі до річки й побачив, що всі кістки мучеників світяться, як зірки. Їх усі вдалося зібрати й покласти в чесному місці.

Кончина святих настала 9 березня 320 року. Імена 40-ка мучеників, які постраждали у Вірменській Севастії такі: Кіріон, Кандід, Домн, Ісіхій, Іраклій, Смарагд, Євноїк, Валент, Вівіан, Клавдій, Пріск, Феодул, Євтихій, Іоанн, Ксанфій, Іліан, Сісіній, Ангій, Аєтій, Флавій, Акакій, Єкдікій, Лісімах, Олександр, Ілій, Горгоній, Феофіл, Дометіан, Гаій, Леонтій, Афанасій, Кирил, Сакердон, Ніколай, Валерій, Філоктімон, Северіан, Худіон, Мелітон і Аглаій.
Слава Богу вовіки. Амінь.

(Ви можете також відвідати російськомовну і англомовну частини сайту N.E.W.O.D.)