День пам’яті святителя Фоми Константинопольського

21 березня/3 квітня Православна Церква вшановує пам’ять святителя Фоми, Патріарха Константинопольського.

Святого Фому поставив дияконом і ризничим Великої Константинопольської церкви Патріарх Іоанн Постник (582 – 595 рр.) за царювання Маврикія (582 – 602 рр.).

Після смерті Патріарха Киріака (595 – 606 рр.), наступника Іоанна, Фома зійшов на патріарший престол. Тоді імператором Грецького Царства був мучитель Фока (602 – 610 рр.).

За патріаршества Фоми в декількох містах малоазійської області Галатії сталося чудо. Під час Хресного ходу на літії хрести, які несли віряни, почали коливатися, вдарятися один у одного та розбиватися. Звістка про те, що трапилося, швидко розлетілася і досягнула Патріарха.

Щоб дізнатися, що віщує те чудо, Фома викликав до себе з Галатії прозорливця та чудотворця Феодора Сикеота і запитав його. Феодор підтвердив, що чудо дійсно відбулося, однак відмовлявся казати, що воно означає, і говорив, що не знає такої таємниці. Патріарх же зі смиренням впав до ніг старця й таким чином схилив його відкрити майбутнє.

Феодор повідомив, що багато бід та розорень чекає невдовзі на Церкву Божу та Грецьке царство від зовнішніх і внутрішніх ворогів. Ззовні нападуть варвари, а в самій державі буде розкол у вірі, а люди будуть гнати один одного та знищувати.

Від такого пророцтва Патріарха охопив жах. Він не хотів бачити Церкву в такій біді, а тому почав просити старця помолитися за нього Богу, щоб Господь взяв його душу швидше, ніж станеться передречене.

Невдовзі після цього Фома захворів. Він послав посланців до Феодора, який ще не покинув Царгород і перебував при церкві святого Стефана в затворі та пості, з проханням, щоб той випросив у Бога для нього швидку кончину.

Феодор відмовлявся від цього, проте Патріарх наполягав. Тоді старець всупереч своєму бажанню попросив Бога про смерть святителя і через посланців запитав у Фоми, чи йому прийти до нього, чи вони зустрінуться перед Богом.

На те Патріарх відповів Феодору, щоб він не переривав свого мовчання і що йому достатньо сказаного про майбутню зустріч перед Господом.

Того ж дня ввечері святитель Фома з радістю віддав свою душу Богу. Церкву ж Христову та Грецьке царство невдовзі дійсно спостигли передречені напасті.

Після Фоми патріарший престол зайняв диякон Великої церкви Сергій, який згодом почав поширювати єресь монофелітську або єдиновольницьку. Він вчив, що Господь Іісус Христос має лише одну волю – божу.

У зв’язку з цим виник розкол і переслідування єретиками православних. За поширення єресей Бог покарав народ війною з персами, які спустошували грецькі області, захопили Єрусалим та забрали Чесне і Животворяще Древо Хреста Господнього.

За своїм бажанням святий Патріарх Фома отримав від Господа блаженну кончину. Всього ж він пас словесних Христових овець 3 роки та 2 місяці, причому ревно боровся з єретиками та зберігав чистоту Православ’я.
Слава Богу вовіки. Амінь.

(Ви можете також відвідати російськомовну і англомовнучастини сайту N.E.W.O.D.)