День пам’яті святителя Марка Арефусійського

29 березня/11 квітня Православна Церква вшановує пам’ять преподобного отця Марка, єпископа Арефусійського.

Святий Марк за царювання Костянтина Великого зруйнував язичницьке капище та навернув до Христа багато ідолопоклонників.

Коли ж на престол зійшов нечестивий Юліан Відступник (361 – 363 рр.), язичники міста Арефусії вирішили помститися йому. Святий зрозумів, що народ замишляє проти нього зло, і почав переховуватися. Це він робив не зі страху перед муками, а для того, щоб виконати Заповідь Божу та для того, щоб язичники не збільшували через нього свою погибель.

Однак ідолопоклонники ополчилися на інших християн, і Марк змушений був повернутися, щоб через нього не страждали його одновірці.

З великим звірством знущалися над Святим і вигадували для нього різноманітні катування. З ганьбою народний натовп вів Марка містом і кожен прагнув якомога більше дошкулити йому.

Потім Святого посадили в болото, а діти терзали його за волосся та інші частини тіла. Після того Марка повішали та різали ножами й проколювали гострою тростиною. Ноги Святого до кісток стискали спеціальними знаряддями, а вуха обрізали міцними і тонкими лляними нитками.

Зрештою, Марка намастили медом та смальцем, посадили в корзину й у полуденну спеку підняли високо в повітря. Там його нещадно палило сонце та жалили бджоли й оси. Святий же виявляв незвичайну мужність і навіть відчував деяке задоволення під час мук.

Ідолопоклонники вимагали від Марка, щоб він або побудував нове капище, або заплатив велику суму грошей.

Оскільки Святий не зважав на їхні вимоги, то язичники поступово зменшили суму, яку вимагали, до незначного розміру.

Однак заради благочестя Марк не погоджувався заплатити жодної монети для нечестивої справи, хоча й було багато людей, які бажали дати йому необхідну кількість коштів.

Думають, що Святий справедливо зазнав таких страждань, бо він разом із іншими переховував отрока Юліана (Відступника) в той час, коли знищувався його нечестивий рід. Таким чином Марк врятував того, хто згодом заподіяв багато злого людям.

Через непереможність Святого старця народ втихомирився і відпустив його на свободу. Потім завдяки повчанням Марка язичники увірували в Христа і навернулися до істинної віри.

За царювання Юліана Відступника прийняв мученицьку кончину і святий диякон Кирил, який жив у Іліополі, а в часи Костянтина Великого знищив багатьох ідолів в цьому місті. За те язичники вбили його, а потім розрізали йому черево й зубами гризли його нутрощі. Згодом всіх їх покарав Господь. Нечестиві втратили зуби, язики та зір, оскільки зуби в них повипадали, а язики зігнили.

У палестинських містах Аскалоні та Газі християнам розсікли черева, насипали в них ячменю й кинули святих на поживу свиням. За перенесення таких катувань Господь удостоїв своїх рабів мученицьких вінців у Царстві Небесному. Амінь.

(Ви можете також відвідати російськомовну і англомовну частини сайту N.E.W.O.D.)