День пам’яті святителя Євтихія Константинопольського

6/19 квітня Православна Церква вшановує пам’ять святителя Євтихія,
  архієпископа Константинопольського.

Святитель Євтихій народився у Фригії (малоазійська область). Батько святого Олександр був воїном, а матір Сінесія – дочкою священника Ісихія. Ще коли матір Євтихія носила його в утробі, одного разу її осяяло невимовне світло, що віщувало майбутнє святительське служіння її сина.

Навчанням отрока займався дід Ісихій, у якого навчалося й багато інших дітей. Якось під час гри діти почали писати на стіні свої імена з присвоєнням собі якого чину. Хтось називав себе пресвітером, хтось по-іншому, святий же Євтихій написав себе з титулом патріарха.

З 12-річного віку Святий навчався в Константинополі та досягнув великих успіхів у навчанні. Однак скоро він зрозумів, що світська наука не приносить духовних плодів, і почав прагнути до премудрості вишньої.

З часом Євтихій став дияконом, а пізніше – в пресвітером. Вже в пресвітерському сані він прийняв чернечий постриг в одному з Амасійських монастирів і згодом його поставили архімандритом над усіма монастирями Амасійської митрополії.

Коли в Константинополь почали збиратися святителі на П’ятий Вселенський Собор, Амасійський митрополит захворів і попросив Євтихія взяти участь у Соборі замість нього.

Перед своїм від’їздом в Константинополь Святий мав уві сні дивне видіння, яке віщувало зведення його на патріарший престол.

У той час Патріарх Міна вже наближався до смерті. Коли ж він побачив Євтихія, то передрік, що він має бути після нього патріархом, і повелів йому жити в патріаршому домі.

Сталося так, що на той час деякі єретики знаходилися в царя Юстиніана, який займав престол у 527 – 565 рр. Тоді Патріарх Міна відправив святого Євтихія до царя спростувати хибні погляди єретиків своїми, сповненими Божественної премудрості, словами. Євтихій легко переміг єретиків у спорі, чим здобув царську прихильність.

Невдовзі Патріарх Міна відійшов до Господа. Багато осіб духовного сану прагнули зайняти після нього патріарший престол. Цар же наказав одному зі своїх сановників, на ім’я Петро, стежити за святим Євтихієм, щоб він не покинув Константинополь, і не уникнув святительського служіння.

Тоді ж Святому було знову чудесне видіння, яке передрікало зведення його в сан патріарха. Цар Юстиніан також отримав одкровення від Господа щодо святого Євтихія. Якось він задрімав під час молитви в церкві апостола Петра, що знаходилася в Афірі, й побачив святого Апостола, який вказав рукою на Євтихія та промовив: «Нехай цей буде поставлений над вами єпископом».

Після цього Євтихія звели на патріарший престол Константинопольської Церкви. У цьому сані він і очолив П’ятий Вселенський Собор, що відбувався в травні 553 р.

Через декілька років після скликання Собору цар Юстиніан ухилився в єресь автартодокетів. Вони говорили, що плоть Іісуса Христа ще до своєї смерті та воскресіння була нетлінною та не відчувала людських страждань.

Юстиніан почав поширювати це єретичне вчення та змушував інших дотримуватися його. Від Патріарха Євтихія він вимагав, щоб той підтвердив це лжевчення своїм підписом.

Однак Євтихій був твердим у православній вірі та не підкорявся вимогам царя. Тоді Юстиніан зібрав однодумних собі єпископів, звів наклеп на Святого, скинув його з престолу та заслав в Амасійську область. А на патріарший престол звели нечестивого Іоанна Схоластика.

Після свого вигнання Євтихій поселився в своєму монастирі, де звершував багато чудес. До нього приходило безліч хворих, і всіх їх він зцілював своєю молитвою.

У ті часи з полонених та спустошених персами територій у Амасію зібралося багато народу. Люди щоденно приходили в монастир, щоб отримати їжу. Однак невдовзі монастирські запаси вичерпалися. Тоді святий Євтихій помолився Богу, і продовольчі запаси в монастирі чудесно поповнилися й упродовж усього періоду голоду не зменшувалися.

Крім того, Святитель Божий мав і пророцький дар. Так, він передрік царському племіннику Іустину сходження на престол після свого дядька Юстиніана, а після Іустина передрік царювання градоначальнику Тиверію.

Коли померли цар Юстиніан та патріарх Іоанн Схоластик, святого Євтихія повернули на патріарший престол. Увесь народ зустрічав Святителя з великою радістю та вигукував: «Благословенний той, що гряде в Ім’я Господнє».

Святий Євтихій керував Константинопольською Церквою з 552 по 565 р. та з 577 по 582 р. Після цього він із миром відійшов до Господа у 70-річному віці.

Чесне тіло Євтихія віряни поховали в церкві святих Апостолів, а в 1246 р. його перенесли до Венеції.
Слава Богу вовіки. Амінь.

(Ви можете також відвідати російськомовну й англомовну частини сайту N.E.W.O.D.)