День пам’яті Георгія сповідника

7/20 квітня Православна Церква вшановує пам’ять преподобного Георгія сповідника,
митрополита Мітіленського.

Святий Георгій в юному віці прийняв чернечий постриг і жив богоугодно. За царювання Лева Ісаврянина він зазнав гонінь та утисків від іконоборців.

Коли на царський престол зійшли Костянтин (Порфірородний) та матір його Ірина, Георгій став митрополитом Мітіленським (Мітілена – місто на острові Лесбосі, що в Егейському морі).
Святий проводив стримане життя, багато творив благодіянь бідним і удостоївся від Господа дару звершення чудес.

Коли Георгій досягнув глибокої старості, царем став нечестивий Лев Вірменин (813 – 820 рр.), що відновив іконоборство. Тоді Преподобний знову зазнав переслідувань за шанування ікон.
Ще до сходження на престол Лева Вірменина в Мітілені були знамення, які віщували біди для Божої Церкви.

Одного разу в церкві великомучениці Феодори під час вечірнього Богослужіння з великим шумом невидима сила високо підняла Хрест, що стояв на Престолі. Після того верхній кінець Святого Хреста похилився вниз, і Хрест впав на землю. Наляканий народ тривалий час з піднятими руками молив Господа про помилування та не хотів виходити з храму, бо чекав, що острів Лесбос раптово загине. Тоді муж – провидець Симеон зі сльозами сповістив людям, що невдовзі на царський престол зійде богопротивний цар, який скине на землю чесні ікони й забере від Церкви Христової її красу.

Незабаром після цього було й інше знамення. Через відкриті церковні двері до вівтаря храму увійшов величезний страшний вепр із обрізаними вухами та хвостом. Він ліг на вишньому місці й не бажав йти геть. Сторожа намагалася прогнати кабана, але він із люттю кидався на них і змушував тікати. Лише після того, як тварину тривалий час били до крові великим колом, вона покинула вівтар.

Коли про цю подію довідався прозорливець Симеон, то сказав, що вепр знаменує собою єпископа, який має зайняти Мітіленську кафедру й своєю вдачею та життям буде схожим на свиню.

Показані знаменнями події незабаром збулися. Іконоборець Лев Вірменин скликав у Константинополь багатьох єпископів, аби схилити їх до своєї єресі. Тоді велика кількість архіпастирів схвалила іконоборство.

У столицю прибув і святитель Георгій, який непохитно стояв за праву віру. Він посоромив богомудрими словами лжепатріарха Феодота (Кассітера) та одностайних із ним єретиків. Декотрі з них завдяки Святому усвідомили хибність своїх поглядів.

Імператор та патріарх не стерпіли викриття святителя Георгія й заслали його в Херсонес. Архіпастирський престол в Мітілені зайняв єретик і, подібно дикому кабану, осквернив виноградник Христовий.

Святий Георгій прожив у вигнанні решту свого життя, просяяв чудесами та відійшов до Господа. Коли настав час його кончини, на небі засяяла яскрава зірка, яку було видно й на Лесбосі. Через цю зірку паства митрополита Георгія дізналася, що він відходить до Бога. Мощі Святителя стали джерелом чудес.
Слава Богу вовіки. Амінь.

(Ви можете також відвідати російськомовну й англомовну частини сайту N.E.W.O.D.)