День пам’яті священномученика Антипи Пергамського
11/24 квітня Православна Церква вшановує пам’ять священномученика Антипи, єпископа Пергамського.
Коли за царювання імператора Доміціана (81 – 96 рр.) було підняте жорстоке гоніння на християн, Апостол Іоанн Богослова заслали на острів Патмос, що у Егейському морі. Там йому з’явився Господь і повелів написати семи Ангелам, тобто архіпастирям семи Церков Малої Азії, та зміцнити сонми мучеників. При цьому Господь згадав і про святого Антипу – єпископа Пергамської Церкви.
Святитель Антипа був мужем доброчесним і непохитним у вірі. У ті часи, коли язичники дуже гнобили та кривдили християн, він безбоязно виходив у народ і навертав людей до Істинного Бога.
Через святого Антипу біси, яких нечестиві люди вважали богами, покинули місто Пергам і говорили своїм жерцям у сновидіннях, що їх проганяє начальник християн. Тоді, намовлені бісами, язичники розлютилися, схопили Святого й притягнули на місце мерзенних жертвоприношень.
Правитель почав докоряти Антипі за те, що їхні боги залишили місто і тепер не буде кому його захистити. Він наказав Святому зректися християнської віри та впокоритися римським законам.
На ці слова Антипа відповів правителю, що він не бажає виконувати нечестивий царський наказ. Щодо язичницьких богів Святий запитав, як можуть врятувати від біди усіх людей або хоча би одне місто боги, які настільки беззахисні, що не можуть перемогти однієї смертної людини.
Після цього Святитель почав схиляти язичників до віри у Христа – Сина Божого, – Який зійшов із Небес для спасіння роду людського.
Тоді правитель сказав Антипі, що християни знехтували древніми звичаями шанування богів і вірують в Чоловіка, Який з’явився нещодавно і був розіп’ятий на хресті при Понтійському Пілаті. Потім правитель почав схиляти Святого до ідолопоклонства й обіцяв йому безбідну старість, синівську любов та повагу.
На це Антипа відповів, що не буде настільки безумним, щоб у глибокій старості відступити від істинної віри заради нещасного тимчасового життя.
Святий сказав правителю, що спочатку не було жодного з їхніх богів і вони з’явилися пізніше, причому не зробили ніякого добра нікому, а тільки стали винуватцями злого та сластолюбного життя людей. Також Святитель зауважив, що якщо треба берегти древні недобрі постанови, то слід наслідувати й Каїна-братовбивцю, і кровозмішників, яких знищенив потоп.
Після цього святого Антипу потягнули до храму язичницької богині Артеміди. Там Святителя кинули в розжареного мідного вола. Святий Антипа осінив себе хресним знаменням і почав молитися. Він дякував Богу за те, що сподобився постраждати за істинну віру, і молив Господа прийняти його душу. Потім Антипа помолився за весь світ і відійшов у Небесні Обителі.
Християни взяли тіло Святого і поховали його з честю в Пергамі. Від мощей Антипи витекло благовонне миро, яке зцілювало усілякі хвороби людей.
Слава Богу вовіки. Амінь.
(Ви можете також відвідати російськомовну й англомовну частини сайту N.E.W.O.D.)
[…] Згодом як видатного проповідника й тлумача Слова Божого Афанасія викликали в Царгород, звідки направили наставляти Христовій віри валахів та молдаван. Під час того служіння Святий переклав новогрецькою Псалтир, що пізніше зберігався на острові Патмос у монастирі на честь апостола Іоанна Богослова. […]