День мучеників Литовських Антонія, Іоана та Євстафія

14/27 квітня Православна Церква вшановує пам’ять святих мучеників Литовських Антонія, Іоанна та Євстафія.

Святі мученики Антоній, Іоанн та Євстафій походили з литовського міста Вільни. Вони були вогнепоклонниками. Згодом рідні брати Антоній та Іоанн, в язичництві Нежило та Кумец, увірували в Істинного Бога та прийняли Святе Хрещення.

Обидва святі служили в князя Ольгерда, що правив у 1341 – 1377 рр. Щоб заволодіти Вітебським князівством, яке належало княжні Марії Ярославівні, Ольгерд став християнином і взяв шлюб із княжною. Після смерті дружини, яка настала близько 1346 року, Литовський князь повернувся до язичницького нечестя.

Іоанн, старший із братів, та Антоній приховували від князя свою віру. Однак вони дуже вирізнялися від вогнепоклонників як своїми вчинками, так і зовнішністю, бо на відміну від язичників не стригли волосся на голові та бороді.

Якось князь запитав у братів, чому вони не дотримуються древніх литовських звичаїв. Тоді Антоній та Іоанн сповідали себе християнами. Почувши це, Ольгерд почав примушувати святих у день посту з’їсти м’ясо, але вони відмовилися й після того їх ув’язнили в темниці.

Коли минув рік темничного ув’язнення, Іоанн зі страху перед муками попросив князя звільнити його та пообіцяв виконувати всі накази. Ольгерд випустив мучеників на свободу та зробив першими особами при своєму дворі.

Іоанн покірно дотримувався всіх язичницьких звичаїв і потай у своєму серці молився Істинному Богу. Проте Антоній не приховував своєї віри у Христа, але на нього, як на молодшого з братів, мало звертали увагу.

Одного разу князь у день посту запропонував святим покуштувати м’ясні страви. Іоанн погодився на це, а Антоній відмовився й відкрито назвав себе християнином. Тоді Ольгерд наказав Антонія ув’язнити, а Іоанна залишив на службі. Проте останнього зневажали і язичники, і християни: перші за непостійність, а другі – за боговідступництво.

Згодом Іоанн усвідомив свій гріх і сповідав свою віру у Христа перед князем та вельможами. Тоді його нещадно побили та кинули в темницю до брата.

Через декілька років Антонія засудили до страти. Коли він дізнався про це, то наставив свого брата на мученицький подвиг, причастився Тіла та Крові Христових і мужньо пішов на смерть. Антонія повішали на дереві в січні 1347 року. Так він віддав душу Господу й удостоївся мученицького вінця.

Іоанна язичники не стратили разом із братом, бо думали, що він може знову повернутися до вогнепоклонства. Проте Святий був непохитним у істинній вірі, і в квітні того ж року нечестиві задушили його та повішали на тому самому дереві, на якому стратили Антонія. Тіла обох братів християни поховали в одному місці.

На службі у князя Ольгерда знаходився і святий Євстафій, який також залишив язичницьку віру та навернувся до Істинного Бога. Євстафій був юного віку, відрізнявся гарною зовнішністю і жив боговгодно в пості, молитвах, благодіяннях.

Якось князь помітив на голові святого довге волосся та запитав у нього, чи він не християнин, і юнак безбоязно сповідав свою віру. Ольгерд розсердився і почав примушувати Євстафія з’їсти м’ясо. На той час був Різдвяний піст, і мученик відмовився від цього.

За наказом розлюченого князя Святого нещадно побили залізними палками. Потім у його уста вливали льодяну воду, від чого тіло Мученика дуже змерзло та посиніло. Після того Святому роздробили кістки ніг, здерли зі шкірою волосся з голови, відрізали ніс та вуха. Три дні катували Євстафія, але він не показував свого болю. Потім князь засудив Святого до повішення, і його повели до того ж дерева, де стратили Антонія та Іоанна.

Укріплений Богом мученик, у якого були роздроблені стегна, гомілки та стопи, самостійно пішов на місце страти, ніби повністю здоровий. Тут він прийняв мученицьку кончину в грудні 1347 року й відійшов до Бога.

Тіло Євстафія залишили висіти низько над землею на поживу птахам та звірам, але тварини не торкнулися його. Через три дні християни поховали тіло Святого з честю поблизу мучеників Антонія та Іоанна.

Згодом віруючі у Христа зрубали дерево, на якому постраждали святі, та побудувати там церкву в ім’я Пресвятої Трійці, куди й перенесли мощі Антонія, Іоанна та Євстафія.
Слава Богу вовіки. Амінь.

(Ви можете також відвідати російськомовну й англомовну частини сайту N.E.W.O.D.)