Благодатний вогонь

Благодатний вогонь сходить на тому місці в Єрусалимі, де був похований Господь Іісус Христос. Зараз там розташований храм Воскресіння Христа. Гріб Господній – духовний осередок християнського Єрусалима.

На Благодатний вогонь біля храму чекають сім християнських конфесій (православна, вірменська, католицька, греко-католицька, коптська, протестантська тощо). Заздалегідь кожна із конфесій відправляє до Єрусалима своїх представників для передачі Благодатного вогню зі Святої Землі до себе, додому. Але це диво відбувається тільки після молитви православного Патріарха.

Коли сходить Благодатний вогонь

Благодатний вогонь сходить тільки за православним календарем за старим стилем у Велику суботу. Незважаючи на те, що щороку дата Великої суботи змінюється, сходження Благодатного вогню відбувається саме у Велику суботу, згідно з православним календарем.

Цього дня у храмі Гробу Господнього служить православний Патріарх Святого Града Єрусалима та всієї Палестини.

Якщо в кувуклії храму Воскресіння Христа (Гробу Господнього) у Велику суботу молитиметься інший патріарх – вогонь не зійде. Цей факт підтверджує багаторічна історія Церкви.

Так, у ХVI сторіччі патріарх вірменської церкви виборов у влади Єрусалима першість молитви у Велику Суботу біля Гробу Господнього. Натомість православному патріарху Софронію взагалі відмовили у доступі всередину храму.

Тоді православний Патріарх разом зі своєю паствою почав молитися перед зачиненими дверима Єрусалимського храму Воскресіння. Зненацька пролунав грім, колона, біля якої молився блаженніший Софроній, тріснула, а з тріщини вийшов вогонь.

Тим вогнем святитель Софроній запалив свічки та передав їх вірянам. А вірменський патріарх так і не дочекався в храмі сходження Благодатного вогню.

Після того влада Єрусалима надала Православному патріарху особливий фірман – документ, що підтверджує виключне право Православної церкви на отримання Благодатного вогню.

Тріщина, з якої вийшов вогонь, існує й зараз. Вона знаходиться на стовпі зліва біля центрального входу до храму. Її так і називають – колоною Святого вогню.

Починаючи з IX сторіччя джерела повідомляють не просто про благословення вечірнього світильника, а про сходження Благодатного вогню як про диво.

Митрополит Кесарії Каппадокійської Арефа пише на початку X ст., у посланні до еміра Дамаського: “Емір Єрусалима (Патріарх) стоїть біля Святого Гробу при запечатаному ним самим вході, а християни стоять поза храмом Святого Воскресіння та вигукують “Господи помилуй!”. Тоді раптово з’являється блискавка і кандила запалюються. Від цього світла беруть усі мешканці Єрусалиму та запалюють вогонь”.

Про цю подію свідчать латинський паломник Бернард Монах, митрополит Кесарії Каппадокійської Арефа (початок X ст.), клірик Микита, папа Урбан II (XI ст.), ігумен Данило Паломник (початок XII століття), арабський історик Аль -Масуді (X ст.), Рауль Глабер (1048) “Історія”, Фульхерій Шартрський (1101) “Єрусалимська історія: Дії франків” та ін. Характерною особливістю середньовічних описів є те, що запалюються лампади, що висять біля Гробу (або стоять на Гробі), але в самому Гробі на той момент нікого немає: патріарх і народ знаходяться зовні, іноді навіть поза храмом. Пізніше повідомлення про те, що «запалюються паникадила над гробом Божим невидимо», належить ієродиякону Троїце-Сергієвої лаври Зосимі (1420).

Символ Благодатного вогню

Благодатний вогонь є нагадуванням подій хресної смерті Іісуса Христа. «Благодатний вогонь» у православних греків має назву «Святе Світло». Вночі, в суботу, від Гробу Господнього, де поховали Іісуса Христа, засяяло світло, в час воскресіння з’явився вогонь. Першими це побачили охоронці й зо страху розбіглися.

Місце мертвих стало живоносним. Благодатний вогонь – видимий знак від Господа, милість Божа людям. Він є символом вічного зв’язку Бога та людини. Винесення з Кувуклії вогню символізує вихід із Гробу «Світла істинного»¹, тобто воскреслого Господа Іісуса Христа.

Священники кажуть, що Благодатний вогонь сходить для того, щоб серця людей оновлювалися у вірі, “запалювалися” вірою.

Через Благодатний вогонь Бог говорить кожному: “Я тут! Я тебе чую, тільки вір у Мене!” “Не бійся, Я поруч”.

За Церковним переданням припинення сходження Благодатного вогоню означатиме початок часів антихриста.

Сходження Благодатного вогню

До храму Воскресіння Христового прибувають тисячі людей із усіх куточків світу. Вони тримають у руках пасхальні свічки – 33 свічки об’єднані до купи.

Люди біля храму зазвичай дуже по-різному виявляють свої почуття: деякі галасують, співають і радіють. Але коли до храму приходить Православний Патріарх, гомін вщухає. Молитовна тиша зберігається до самого сходження Благодатного Вогню.

Всередині храму Воскресіння Христового (Гробу Господнього) всі свічки та лампадки гасять. За традицією Патріарха роздягають та обшукують. Вхід у кувуклію – всередині храму – зачиняють охоронці, а на двері накладається особлива воскова печатка воротарів Храму Гробу Господнього.