День пам’яті пророка Ієремії

День пам’яті пророка Ієремії

1/14 травня Православна Церква вшановує день пам’яті святого пророка Ієремії.

Святий Ієремія, син священника Хелкії, народився в місті Анафофі поблизу Єрусалима, він усе життя зберігав цноту.

Господь обрав його для пророцького служіння ще до народження. Про це Бог сповістив йому Сам. За повелінням Божим Ієремія почав сповіщати слова Господні в 14-річному віці, в 630 році до Різдва Христового, в 13-й рік царювання Іудейського царя Іосії.

У той час іудеї, що ззовні зберігали віру своїх отців, внутрішньо були далекими від служіння Істинному Богу. Вони змішувалися з довколишніми народами, були морально розбещеними, підкорялися язичницьким звичаям і приносили жертви ідолам.

За повелінням Господнім Ієремія почав викривати іудеїв у нечесті, грозити їм гнівом Божим та схиляв до покаяння, за що перетерпів багато напастей. Святий передрікав одноплемінникам, що Господь приведе на них із півночі біду й велику погибель.

У 31-й рік царювання Іосії єгипетський фараон Нехао вирушив у військовий похід проти ассирійського царя на річку Євфрат. Оскільки його шлях пролягав через Іудейську землю, Іосія зібрав військо та вирішив виступити проти єгиптян.

Нехао послав до Іосії послів, щоб той не перешкоджав йому на шляху. Однак Іосія не послухався, вийшов проти неприятеля на Магіддонську рівнину, зазнав поразки й поранений невдовзі помер.

Народ плакав за добрим та богобоязним царем. Оплакав Іосію й пророк Ієремія в пісні плачевній.

Коли Нехао продовжив свій військовий похід на Ассирію, в Іудеї воцарився Іоахаз. Скоро єгиптяни повернулися, захопили Єрусалим і всю Іудею.

Нехао взяв Іоахаза в полон і замість нього поставив його старшого брата Єліакіма, якого перейменував в Іоакима. Іудею обклали високою даниною.

За повелінням Господнім Ієремія знову звернувся до одноплемінників і передрік, що Господь віддасть Єрусалим на прокляття всім народам землі, якщо вони не стануть жити за Законом Божим.

Грізне пророцтво Святого не сподобалося священникам та лжепророкам, які видавали себе за ревнителів громадського спокою та державної безпеки. Вони схопили Ієремію та зажадали винесення йому смертного вироку.

У домі Господньому зібрався народний натовп. На захист Святого стали іудейські князі та царські вельможі, що очолювали народне зібрання, а також декотрі зі старійшин землі. Народ розділився на тих, хто жадав вбивства пророка, і його захисників. Завдяки покровительству впливового при царському дворі вельможі Ахікама, сина Сафанова, Ієремія уникнув смерті.

Іудеї й сам цар Іоаким продовжували жити беззаконно. Тоді Ієремія передрік спустошення міст і перетворення Іудиної землі на пустелю. Щодо царя Святий сказав, що його не будуть оплакувати після смерті та поховають ослячим погребінням: витягнуть і кинуть далеко за воротами Єрусалима. За такі слова Святого схопили й у кайданах посадили в темницю.

У той час іудейський народ спостигла кара Божа. Навуходоносор, син вавилонського царя Набопалласара, розбив військо фараона Нехао та вирушив на Єрусалим. Після короткої облоги Навуходоносор оволодів містом і забрав у полон царя Іоакима та багато місцевих жителів, у тому числі вибраних отроків із царського та княжих родів, серед яких були Даниїл, Ананія, Азарія та Місаїл. Невдовзі він повернув Іоакима в Єрусалим, відновив його царську гідність і зобов’язав платити данину.

пророка ІєреміїМіж тим пророк Ієремія, що перебував у темниці, отримав повеління від Господа записати всі Його слова ще з часу царювання Іосії й оголосити іудеям, щоб вони відвернулися від своїх злих шляхів і отримали прощення гріхів.

Слова Божі Ієремія продиктував своєму учню Варуху, і той зачитав пророцтва в домі Господньому. Пророцтва схвилювали народ, і вельможі покликали Варуха до себе. Вражені пророчими словами сановники вирішили доповісти про все царю, але побоялися царського гніву й сказали Варуху сховатися, а Ієремію ув’язнили в іншому місці.

Зачерствіле серце царя не зворушилося. Він спалив згорток із пророцтвами і наказав стратити Ієремію та Варуха, проте їх не знайшли. За повелінням Божим пророцтва були записані знову та доповнені новими грізними словами.

У той час Навуходоносор напав на Єрусалим і захопив його. Іоакима убили, а його тіло кинули на поживу звірам.

Наступним царем став син Іоакима Ієхонія, що також відрізнявся нечестям. Він задумав протистояти Навуходоносору, але був, як пророкував Ієремія, взятий у полон і відведений у Вавилон зі своєю родиною та всім двором. Усього на той час потрапило в полон до 10 тисяч відбірного населення, також був вивезений золотий посуд із храму Господнього та царські скарби.

У Іудеї залишилися переважно бідняки, якими керувати поставили третього сина Іосії Матфанія, перейменованого на Седекію. Він царював 11 років і весь час гнівив Бога. У самому Єрусалимському храмі звершувалося ідольське служіння.

Коли Седекія укріпився на престолі, то не захотів коритися Навуходоносору, до чого його схиляли царі ідумейський, моавітський, аммонітський, тірський та сідонський, які також прагнули позбутися халдейського гніту.

Пророк Ієремія з’явився до царського палацу, коли там знаходилися посли згаданих царів, і сказав, що нині Господь віддає їхні землі Навуходоносору, і народ, який не схилить своєї шиї під ярмо вавилонського царя, покарає мечем, голодом та мором.

Одноплемінникам у вавилонському полоні Святий у посланні повідомив, що вони перебуватимуть там 70 років. Він переконував їх будувати будинки, садити виноградники, одружувати синів та дочок, щоб розмножувався обраний Богом народ.

Також Ієремія передрік, що полонених іудеїв Господь відвідає своєю милістю, а тих, які залишаться в Єрусалимі, погубить праведним гнівом.

Поблизу Єрусалима знаходилася долина синів Єннома, що називалася Тофет. У ній іудеї приносили в жертву Молоху своїх дітей. Святий передрік, що ця долина скоро буде називатися долиною смерті, бо на ній від меча ворогів загине безліч іудеїв; Єрусалим буде розорений і стане предметом жаху; під час його облоги місцеві жителі будуть годуватися плоттю своїх близьких.

На 9-й рік царювання Седекія відкрито відмовився підкорятися Навуходоносору, і скоро Єрусалим потрапив в облогу. У місті почався голод. Ієремія радив Седекії добровільно здатися вавилонському царю, щоб зберегти Єрусалим від розорення, а Іудейське царство від погибелі.

Через деякий час на допомогу Седекії вирушив єгипетський фараон. Навуходоносор тимчасово зняв облогу Єрусалима та спрямував військову силу проти головного супротивника. Іудеї подумали, що вавилонський цар злякався та втік, і почали хулити пророцтво Ієремії. Проте Святий попереджав, що халдеї повернуться і спалять Єрусалим.

Пророк пішов у своє рідне місто Анафоф, але на шляху його схопили, як зрадника, і ув’язнили в палацовій темниці. Тим часом Навуходоносор переміг єгипетського фараона та повернувся до Єрусалиму.

Ієремія передавав з темниці свої настанови народу та казав, що настав час кари Господньої. Він умовляв іудеїв покаятися у своїх беззаконнях і радив підкоритися халдеям. Князі іудейські та фанатики-патріоти, які не мали поняття про істинну любов до вітчизни, вимагали від царя страти Пророка, і Седекія дозволив їм робити з Ієремією, що захочуть.

Тоді Святого занурили в глибоку яму з багном, в якій він загруз по шию. Євнух Авдемелех, ефіоп за походженням, заступився перед царем за Ієремію. Седекія наказав витягнути Пророка з ями і мав із ним таємну розмову, проте не послухався слів пророчих і довірився удаваним друзям. Святого знову взяли під варту.

У Єрусалимі почався страшний голод, і люди їли своїх близьких. У червні 589 року до Різдва Христового халдеї проламали міську стіну й захопили місто. Седекія намагався втекти, але його схопили, осліпили та ув’язнили у Вавилоні, де він і помер. Багатьох його прибічників убили.

Святому Ієремії Навуходоносор, який знав про його пророцтва, дарував свободу. З дозволу грізного завойовника Пророк забрав із храму Господнього Ковчег Заповіту. Храм був розграбований і разом із містом зруйнований вщент. Безліч іудеїв загинуло, а найбільше в долині Тафет. Велику скорботу душі Ієремія вилив у віршах свого «Плачу».

Начальником над спустошеною Іудеєю був поставлений Годолія, син Ахікама, що колись врятував Ієремію від смерті. Годолія обрав місцем проживання Массіфу. Там оселився й Ієремія.

Разом зі священниками та левітами угодник Божий відніс Ковчег Заповіту на гору, що розташовувалася в землі Моавітській, за Йорданом, поблизу Ієрихона, де колись Мойсей споглядав обітовану землю, помер і був похований у невідомому місці. Пророк поставив святиню в печері, вхід у яку загородили каменем.

Святий написав на камені своїм пальцем, наче залізним вістрям, Ім’я Господнє й сказав, що ніхто не зможе винести з печери Ковчег, лише Мойсей Боговидець, і ніхто не прочитає Скрижалей Заповіту, лише Аарон в день загального воскресіння. Після цього печеру раптом покрила хмара, місце те стало невпізнанним і ніхто з присутніх не міг згадати до неї шлях.

Через деякий час Годолію підступно вбив родич Седекії Ісмаїл. Вбивця втік до аммонітян, і іудеїв очолив син Карея – воєначальник Іоанан.

Щоб уникнути помсти з боку вавилонського царя, Іоанан з товаришами вирішив вести залишки іудейського народу в Єгипет. За проханням воєначальників та народу Ієремія помолився Богу і сповістив їм волю Господню. Пророк сказав не боятися вавилонського царя та не залишатися в землі Іудейській. Тим, хто ослухається, він пророкував погибель. Проте свавільні іудеї не послухалися пророчих слів, вирушили до Єгипту й силоміць повели з собою Ієремію та його учня Варуха. У Єгипті вони оселилися в Тафнісі.

Через чотири роки Ієремія передрік нашестя Навуходоносора на Єгипет і смерть непокірних іудеїв, які всупереч волі Господній не залишили рідну землю. Тоді озлоблені іудеї побили його камінням. Того ж року пророцтво Святого здійснилося.

Олександр Македонський, що царював у 336 – 323 роках до Різдва Христового, переніс мощі Ієремії в новозбудоване місто Олександрію та помістив у місці, що називається Тетрапіл. Цариця Олена прикрасила будівлею в Єрусалимі те місце, де Пророка кинули в яму з брудом.

Святий Ієремія передрік страждання Господа Іісуса Христа та падіння єгипетських ідолів, коли в Єгипет прийде Діва-Матір із Немовлям. За цим пророцтвом єгиптяни почали зображувати Діву з Немовлям, що лежить у яслах, та шанувати це зображення.
Пророцтва святого Ієремії зібрані в його книзі.
Слава Богу вовіки. Амінь.

(Ви можете також відвідати російськомовну й англомовну частини сайту N.E.W.O.D.)

Wayfarer

Wayfarer

0 0 голоси
Рейтинг статті
Підписатися
Сповістити про
guest
1 Коментар
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
trackback
День пам'яті рівноапостольних Кирила та Мефодія | N.E.W.O.D
6 місяців тому назад

[…] 869 року, відійшов до Господа. На той час йому було 42 роки. Його чудотворні мощі поклали в храмі святого […]

Wordpress Social Share Plugin powered by Ultimatelysocial
1
0
Буду рада вашим думкам, прокоментуйте.x
Wordpress Social Share Plugin powered by Ultimatelysocial
1
0
Буду рада вашим думкам, прокоментуйте.x