Якщо лікар призначає нам процедури, то хіба ми не намагаємося точно виконати його рекомендації, побажавши зцілитися від хвороб тіла? Чому ж тоді ми ігноруємо слова Великого Лікаря душ і тілес?
Чи є виконання верховної Волі фанатизмом? У словнику знаходимо, що “фанатизм – (від лат. fanaticus – несамовитий) доведена до крайнього ступеню прихильність яким-небудь ідеям, віруванням або поглядам, зазвичай поєднана з нетерпимістю до чужих поглядів і переконань (наприклад, релігійний фанатизм).
Тут постає питання, що таке “крайній ступінь”. Якщо розуміти під цим початковий термін “несамовитість”, то навряд чи більшість тих, хто щонеділі відвідує храм, кидається на всіх у несамовитому захваті чи люті. Але часто звичайна порядність є для людей крайнім ступенем.
Якщо не красти та не вбивати – фанатизм, то ми, звичайно, фанатики. Якщо ж визнавати, що шлях до Єдиного Бога тільки один, – і це фанатизм, то ми фанатики.
Але за такого розуміння фанатизму тільки “фанатикам” дістанеться Царство Небесне. Всіх же поміркованих і “розсудливих” чекає вічна пітьма.
Як сказав Бог: “Знаю справи твої; ти не холодний, ані гарячий: о, якби би ти був холодний, чи гарячий. Але, як ти теплий, а не гарячий і не холодний, то викину тебе з уст Моїх” 1Одкров.(3, 15-16).
Священник Даниїл Сисоєв. Для чого ходити до храму кожної неділі.