День пам’яті святого пророка Ісайї
9/22 травня Православна Церква вшановує День перенесення мощей свт. Николая з Мир Лікійських у місто Бар, а також пам’ять святого пророка Ісайї.
Пророк Ісайя народився близько 760 року до Різдва Христового. Він жив у Єрусалимі – столиці Іудейського царства. Час життя Святого співпав із важким періодом у житті богообраного народу.
Свідоме дитинство Ісайї проходило в дні доброго та мудрого царя Іудеї Озії. Його царювання мало позитивний релігійний та політичний вплив на душу Святого.
Пророцькі слова Ісаїй свідчать про добре знання ним священних книг іудеїв, а обрання на пророцьке служіння говорить про благочестя Святого.
Благочестивою була й дружина Пророка, від якої він мав двох синів і яка теж була пророчицею.
У рік смерті царя Озії (737 р.) Святий мав у храмі особливе видіння. Перед очима Ісайї храм став розсуватися й відкрилася внутрішня частина святилища. Завіса, що закривала Святе Святих, зникла, і Пророк на високому престолі побачив Владику неба й землі. Краї риз Божих заповнювали храм. Господа оточували Серафими.
Один із них підлетів до Ісайї, торкнувся розжареною вуглиною, взятою з жертовника, уст Святого і сказав, що його гріх очищений.
Після цього Господь запитав, кого Йому послати і хто піде для Нас. Тоді Ісайя, сповнений божественної ревності, захотів взяти на себе важкий обов’язок проповіді волі Божої. І Бог послав його до народу.
Пророк Ісайя передрік падіння Ізраїльського царства, яке в 722 році завоював ассирійський цар Саргон.
Коли іудейський престол зайняв нечестивий Ахаз, посилилася моральна розбещеність іудеїв. Накопичені в Іудеї багатства новий цар почав використовувати на богопротивні речі. Він задумав зробити Єрусалим подібним до столиць язичницьких держав.
У храмі Божому поставили ідол богині розпусти Астарти, а біля храму поселили блудниць. При вході в храм утримували білих коней, присвячених богу сонця. Декотрі приміщення, призначені для зберігання священного посуду та перебування священників, перетворили на конюшні.
Жертовник всеспалення, поставлений Соломоном, перемістили, а на його місце поставили новий, зроблений за ассирійським зразком. За стінами Єрусалима побудували язичницький храм на честь фінікійського божества Молоха. Йому поставили ідол із піччю всередині, де спалювали дітей, принесених у жертву.
За таке нечестя Іудею спостигла кара Божа. Ізраїльський та Сирійський царі напали на Іудейське царство й підійшли до Єрусалима. Місцевих жителів охопили жах та сум’яття.
Проте Господь не залишив свій народ. Через Пророка Ісайю Він сповістив Ахазу, що завойовники скоро покинуть іудейську землю. Разом із тим Святий передрік майбутнє грізне нашестя ассирійців.
У той самий час Ісайя виголосив пророцтво про народження Христа. Він сказав: «Ось, Діва матиме в утробі й народить Сина, і дадуть йому ім’я Еммануїл».
Ахаз мало повірив словам Пророка. Він заключив союз із Ассирійським царем, якому віддав всі скарби зі свого царського дому та з храму Соломона. Пограбований Ахазом храм закрили, а Богослужіння Богу Живому припинилися.
Наступником Ахаза став його син Єзекія. На відміну від свого батька Єзекія шанував Істинного Бога та дбав про викорінення язичництва. У цьому йому допомагав святий Ісайя разом із іншими пророками.
У ті часи Іудейське царство платило ганебну данину Ассирії, зсередини ж його точили пороки народу. Через святого Ісайю Господь закликав іудеїв до виправлення.
Після смерті Саргона в Ассирії воцарився Сеннахірим. Тоді почалося повстання народів, що перебували під ярмом ассирійців. Очолили повстанців Єгипетський фараон Сеті та Ефіопський цар Тіргак. До них приєднався Єзекія.
Сеннахірім із військом рушив впокорювати бунтівні народи. Він завоював 46 іудейських міст, взяв у облогу Єрусалим та Лахіс.
У Єрусалимі почалося сум’яття. Тоді святий пророк Ісайя передрік народу, що в іудейській землі на ассирійців чекає кара Божа. Так і сталося. Ангел Господній за одну ніч вбив 180 тис. ассирійських воїнів, і Сеннахірім із ганьбою повернувся у свою землю.
Якось Єзекія смертельно захворів. До нього прийшов пророк Ісайя й сповістив йому про швидку кончину. Почувши це, іудейський цар звернувся з молитвою до Бога. Господь помилував Свого раба та через Ісайю сповістив йому про зцілення й про те, що додає до його днів ще п’ятнадцять років.
Ті слова Господа були підтверджені чудесним знаменням – тінь на сонячному годиннику, який зробив Ахаз, повернулася назад на десять сходинок. Саме тоді, за астрономічними обчисленнями, в Єрусалимі було видно часткове сонячне затемнення.
Коли про чудесне зцілення Єзекії дізнався Вавилонський цар Меродах Баладан, то послав до нього послів, нібито, щоб привітати з одужанням, а насправді заради укладення оборонного союзу.
Єзекія, що раніше уповав на Господа, переклав своє уповання на людей і через марнославство відкрив вавилонським послам усі таємниці своєї держави.
Після того до Єзекії прийшов Ісайя та сповістив йому, що прийдуть дні, коли все майно його дому буде взяте у Вавилон і його нащадки будуть євнухами в палаці царя Вавилонського.
Єзекія розкаявся у своєму вчинку та згодом із миром спочив. Невдовзі після нього помер і пророк Ісайя. Згідно з іудейським переданням його перепиляли пилкою за царювання наступника Єзекії Манассії.
Книга святого Ісайї містить настільки повні та зрозумілі пророцтва про Христа-Спасителя, що Отці Церкви справедливо називають Ісайю «Вітхозавітним Євангелістом».
Слава Богу вовіки. Амінь.
(Ви можете також відвідати російськомовну і англомовну частини сайту N.E.W.O.D.)
