День пам’яті мученика Фалалея

20 травня/2 червня Православна Церква вшановує пам’ять мученика Фалалея.

Святий мученик Фалалей постраждав за Христа під час царювання нечестивого імператора Нумеріана (283 – 284 рр.).

Юнака схопили та привели на допит до ігемона Феодора, який розпочав гоніння на християн у місті Егеї, що у малоазійській області Кілікії.

Фалалей мав прекрасну зовнішність та біляве волосся. Він навчився лікарського мистецтва та безкорисно лікував людей.

Коли Фалалей представ перед ігемоном, то останній поцікавився його ім’ям, вірою й походженням.

Юнак сміливо назвав себе християнином і сказав, що походить з Лівану (Ліван – гора у Сирії), а народився в сім’ї воєводи Берукія.

Потім Святий розповів, як його схопили язичники та привели до ігемона Едесси Тиверія, який віддав його на катування, і від якого йому з Божою допомогою вдалося втекти. Після того юнак сказав ігемону, що тепер знаходиться в його руках і готовий померти за Христа.

Коли правитель Феодор вислухав Фалалея, то наказав катам Олександру та Астерію просвердлити гомілки Святому, протягнути через утворені отвори мотузку й повішати його.

Тоді в катів відкрилися духовні очі, вони увірували в Христа, й замість того, щоб просвердлити ноги юнаку, просвердлили й повішали дерево. Правитель же побачив те і подумав, що кати насміхаються над ним, а тому наказав їх нещадно бити. 

Олександр і Астерій прославили Ім’я Господнє і сказали, що віднині вони – християни. Розлючений ігемон наказав обезголовити катів, і таким чином страждальці удостоїлися мученицьких вінців.

Після того Феодор наказав Фалалею принести жертви богам, але юнак відмовився від ідольського жертвоприношення й ще більше розлютив його. Правитель сам захотів катувати Святого, проте раптом втратив силу і не зміг встати зі свого місця.

Він почав просити Фалалея, щоб той помолився за нього своєму Богу, і по молитві юнака безумець чудесно зцілився.

Однак Феодор приписав це чудо не Божій силі, а чаклунству Святого. Він схопив бурав, щоб самому просвердлити ноги Мученику. Але Божою силою руки ігемона раптом паралізувало, і він знову почав просити Фалалея про зцілення.

Коли ж Мученик повернув правителю здоров’я своєю молитвою, то останній назвав його волхвом і наказав втопити.

Ігемонові слуги відвезли Святого на глибоке місце й там кинули в воду. У той час Фалалей молився Господу про порятунок, щоб мати змогу перетерпіти більші муки за істинну віру та прийняти від Нього нетлінний вінець.

Господь почув молитву Свого раба, і невдовзі юнак знову представ перед правителем.

Коли ігемон побачив нове чудо, то сказав, що Фалалей і море зачарував, а потім за порадою волхва Урвікія наказав віддати Святого на поживу звірам.

Спочатку на Мученика випустили люту ведмедицю, однак вона підійшла до Святого, лягла біля нього й почала лизати йому ноги. Потім випустили голодного лева та левицю, проте й вони не заподіяли юнаку шкоди.

Тоді ігемон від люті розірвав на собі одяг, а вражений чудом народ почав прославляти Бога та згодував звірам самого волхва Урвікія.

Затьмарений бісами правитель наказав обезголовити Фалалея. Мученика усікли мечем 20 травня 284 року.
Слава Богу вовіки. Амінь.

(Ви можете також відвідати російськомовну й англомовну частини сайту N.E.W.O.D.)