Впізнати Христа

Тільки Євангеліє від Іоанна повідомляє про бесіду Господа зі самарянкою, якій, можливо, вдалося… впізнати Христа.

У цій розповіді ми бачимо, що співрозмовники кажуть одні й ті ж слова й ніби про одне й те саме, але зовсім про різні речі.

Вони зустрілися віч-на-віч раніше, ніж зустрілися їхні розмови та думки.

І от Христос поступово відкривається цій жінці, відкривається у Своїй прозорливості: «Бо п’ять чоловіків мала, і той, кого маєш тепер, не чоловік тобі» ¹(Інн. 4:18).

Значить, перед нею пророк, якому відкрито все її життя. Значить, Він може сказати, як правильно служити Богові, може вирішити цю одвічну суперечку юдеїв і самарян.

І Христос знову дивує жінку, показує їй, що Він більший, ніж здається, і нарешті прямо каже, що Він Месія.

Зауважимо, як поступово відкривається Христос самарянці, як не відразу вона впізнає в Ньому Бога. Кого вона бачить спочатку? Убогого, втомленого мандрівника, юдея, убогого настільки, що він вимушений просити води в жінки-самарянки.

Потім вона бачить мага, мандруючого чарівника, який може дати їй якусь дивовижну воду. Потім – пророка, що відає таємниці її життя.

І нарешті – Месію – Того самого, Якого чекали стільки віків – от Він стоїть перед нею, і вона, проста грішна жінка, першим побачила Його.

Ця розповідь повна глибоких богословських сенсів. І багато написано й сказано про таємницю води живої та про поклоніння Богу в дусі та істині. І ще багато поколінь християн вчитуватиметься в цей текст, вдивлятиметься в глибину його одкровень. Але для нас тут на поверхні виразно видно шлях пізнання Христа, шлях, який проходить майже кожен християнин, коли залучається до таємниці Спасителя.

Ми йдемо до Христа різними шляхами. Горе, скорбота, насильство гріха, неспокійні питання ведуть нас до Нього. Може, Він зцілить, владнає, дасть відповіді, допоможе близьким і рідним?

І спершу ми, як і самарянка, бачимо в Ньому незвичайного, але корисного мандрівника: може, хоч воду допоможе дістати. Чи чудотворця, який лікує якось дивно, але ефективно. Він відкривається нам і як пророк, і ми чекаємо від Нього відповідей на важливі насущні запитання: про віру, про політику, про місію нашої країни у світовій історії.

І як не відразу, Господи, Ти відкриваєшся нам, якими ми буваємо сліпими, коли намагаємося кудись Тебе прилаштувати, знайти Тобі місце в нашому житті, забуваємо, що Ти і є Життя і Тобою не можна користуватися.

І як не відразу, Господи, Ти відкриваєшся нам, якими ми буваємо сліпими, коли намагаємося кудись Тебе прилаштувати, знайти Тобі місце в нашому житті, забуваємо, що Ти і є Життя і Тобою не можна користуватися.

Колись пророк Мойсей чесно та безжально поставив нам, ледачим і лукавим рабам, діагноз: «Ти будеш навпомацки ходити опівдні, як сліпий навпомацки ходить у пітьмі» ²(Втор. 28:29).

Серед полуденного світла Євангельської істини нам ніяк не розгледіти Того, Хто чекає на нас, як жебрак, біля джерела води живої. І буває, після довгих років ходіння до церкви, аскетичних дослідів, вивчення текстів, раптом відкриється людині, якою ж сліпою вона була й бачила в Христі когось іншого – потрібного, корисного, зрозумілого, але не Того, Хто терпляче чекав на неї весь цей час і був відкритий і ясно видний у сяйві Євангельської правди.

І це диво пізнавання – дійсно таїнство, яке можна пережити, але – як же його передати словами? – «Господи! Ти все знаєш: Ти знаєш, що я люблю Тебе»³(Інн. 21:17).

Кожного з нас хоч би одного разу запитували: що дав тобі твій Христос? Багатство? Успіх? Здоров’я? Довголіття? – і нам бувало дуже важко відповісти, бо для нас найголовніше, що Він є.

Але той, хто Його не зустрів, ніколи не зрозуміє, про що ж ми.

Істина – є! Краса – є! Справжнє Добро – є! Те, за чим сумувало серце наше, чого марно шукало воно на роздоріжжях гріха й не знаходило, – Він є! Справжній!

Занадто живий, заразливо живий! І нехай гріх роз’їв мені душу, нехай стомився я перебуванням серед людей шалено розпусних ⁴(2Пет. 2:7), – «А я знаю, Відкупитель мій живий… – мої очі, не очі іншого, побачать Його» ⁵(Іов 19:25,27).

І стомленим мандрівником чекає Він мене біля криниці з водою живою – Визволитель, Життя подавець – чекає в надії бути впізнаним.

Архімандрит Сава (Мажуко)

(Ви можете також відвідати російськомовну й англомовну частини сайту N.E.W.O.D.)