День пам’яті святої мучениці Єліконіди

28 травня/10 червня Православна Церква вшановує пам’ять святої мучениці Єліконіди.

Свята Єліконіда була родом із міста Фессалоніки (Греція). Вона постраждала за Христа в Коринфі, розташованому між Іонічним та Егейським морями, куди прийшла, коли розпочалося гоніння на християн.

Там свята привселюдно викрила нечестя ідолопоклонників під час принесення ними жертв скверним богам.

Тоді язичники схопили Єліконіду й привели на суд до свого ігемона Періннія, який переконався в непохитності віри Святої та наказав її катувати.

Спочатку розпростерту на землі Мученицю били та різали їй ноги, а потім кинули в котел із киплячою смолою. Однак Святу врятував Ангел Господній, який остудив котел та перетворив смолу на холодну росу.

Вражений тим чудом ігемон назвав Христа чародієм. На це Свята Єліконіда запитала в нього, чи вважає він тепер великими своїх богів.

Ті слова ще більше розлютили правителя й він наказав здерти з голови Мучениці шкіру та обпалювати її голову та груди свічками. Потім ігемон почав лестощами схиляти Святу до ідолопоклонства, причому обіцяв зробити її жрицею богині Діани та поставити на честь неї золотий стовп посеред міста.

У відповідь на це Єліконіда попросила, щоб її відвели в язичницький храм, щоб вона могла принести там жертви.

Почувши це, ігемон з радістю наказав трубачам оголосити слова Святої по всьому місту й повів Мученицю до ідольського храму. Там Єліконіда висловила бажання наодинці звершити жертвоприношення, її залишили на самоті.

Допоки язичники веселилися назовні, вона розбила скверних ідолів і почала славословити Бога.

Коли язичники побачили, що вчинила Свята, то дуже розлютилися й почали вимагати в ігемона її смерті. Той же наказав відрізати Мучениці сосці й ув’язнити її в темниці.

У той час прибув у місто інший ігемон, на ім’я Іустин, що був ревним ідолопоклонником. Він дізнався про Єліконіду та наказав кинути її в сильно розжарену піч.

Проте Свята, як і троє древніх отроків, не постраждала в печі та стояла в ній, немовби в прохолодній росі. З печі ж вийшло сильне полум’я та попалило близько сімдесяти язичників.

Коли ігемон запитав в Єліконіди, якими чаклунствами їй вдалося подолати силу вогню, вона відповіла, що Господь Іісус Христос прийшов до неї та остудив полум’я.

Після тих слів Святу поклали на розжарений мідний одр, під яким підтримували вогонь. Під час того катування з Мучениці витекло так багато крові, що вона загасила полум’я, і одр охолов.

Коли Єліконіду знову кинули до в’язниці, вона почала просити в Господа допомоги та зцілення. Тоді їй з’явився Господь Іісус Христос і пообіцяв безсмертний вінець у Царстві Небесному. Потім Ангели подали святій чистий сяючий хліб, який вона з’їла та повністю зцілилася. Тіло ж Мучениці стало білим, як сніг, а лице просяяло.

Наступного дня Єліконіду вирішили віддати на поживу звірам. Її вивели з темниці та випустили на неї двох голодних левів. Вони ж не спричинили Святій ніякої шкоди, а навпаки поклонилися їй і почали лизати її ноги.

Народ, який побачив те чудо, назвав Єліконіду чаклункою та зажадав її смерті. У той час двері тієї будівлі розкрилися, леви вибігли назовні, кинулися на язичників та вбили 120 людей.

Після того ігемон наказав відсікти Мучениці голову. Коли ж вона перед своєю стратою молилася, то почувся голос із Небес, який кликав її в Небесні обителі.

Зміцнена Божественним голосом Єліконіда з радістю схилила під меч свою голову. Коли ж Мученицю стратили, то з рани витекло молоко, що свідчило про чистоту Святої.

Християни взяли тіло Мучениці та поховали його з благоговінням. Чесна кончина Єліконіди настала в 244 році.
Слава Богу вовіки. Амінь.

(Ви можете також відвідати російськомовну й англомовну частини сайту N.E.W.O.D.)