День святителя Михаїла, митрополита Київського та всієї Русі

15/28 червня Православна Церква вшановує пам’ять святителя Михаїла, Митрополита Київського та всієї Русі.

Святий Михаїл зійшов на Київський святительський престол за княжіння рівноапостольного князя Володимира.

Після завоювання грецького міста Корсуня князь Володимир прийняв Святе Хрещення й одружився з царівною Анною, яка була рідною сестрою візантійських імператорів.

Після того Володимир Великий попросив імператорів і Константинопольського патріарха прислати для хрещення Русі й управління Церквою духовенство.

Константинопольський патріарх Миколай Хризоверг разом із собором єпископів призначив і поставив «у Русь» митрополитом Михаїла. Життєписець характеризує його як розумну й освічену людину також він вирізнявся святістю життя.

Згідно з літописами, Святий за походженням був сирійцем або болгарином. Відомості про його життя до посвячення в митрополита не збереглися.

На Русь Святителя супроводжувало шість єпископів і велика кількість пресвітерів і кліриків. У Корсуні радо й урочисто Митрополита зустрів князь, невдовзі вони вирушили до Києва.

У Київ везли святі мощі, хрести, ікони, церковний посуд. Це був свого роду священний похід для викорінення язичництва.

Упродовж свого короткого управління Руською Церквою святитель Михаїл просвітлював нечестивих людей світлом істинної віри, хрестив і стверджував у вірі новонавернених.

Першими Святе Хрещення прийняла сім’я князя, потім дружинники та бояри. «Того ж самого часу сам митрополит Михаїл, — писав святитель Димитрій Ростовський у книзі «Літопис-Синопсис», — охрестив наодинці в криниці чи в джерелі всіх дванадцять синів Володимира, яких він мав від різних дружин. З того часу це джерело над Дніпром, де хрестилися сини Володимира, й понині називається Хрещатик». Православна Українська Церква вшановує святителя Михаїла як хрестителя першопрестольного града Києва.

За наказом князя Володимира були зруйновані ідоли, а народ від малого до великого зібрався в назначений день хреститися на берег Дніпра. Хрещення Києва стало початком навернення до Христа всієї Русі.

У 990 році угодник Божий разом із єпископами, княжим воєводою Добринею та Анастасом Корсунянином прибув у Новгород Великий. Там були знищені ідоли, збудовано декілька храмів і охрестилося багато людей.

У 991 році Святитель вирушив із проповіддю Слова Божого в Ростов. Подорож у Ростов була більш успішною. Місто засяяло храмами, незліченна кількість людей хрестилася, був встановлений чин церковного Богослужіння та управління.

Коли Київ прийняв Святе Хрещення, митрополит Михаїл благословив князя Володимира на зведення Десятинного храму на честь Пресвятої Богородиці. Також Святому приписують будівництво Михайлівського Золотоверхого монастиря, а монахам, що прибули з ним з Царгороду, – заснування Києво-Межигірської обителі.

Повсюди Святитель будував Божі храми та руйнував ідолів.

У 992 році митрополит Михаїл відійшов до Господа. Князь Володимир втратив не лише ревного пастиря, але й мудрого радника в справах державного управління. Тіло покійного поховали в Десятинному храмі.

У ХІІ сторіччі мощі Святителя знайшли нетлінними. Їх перенесли до Києво-Печерської Лаври, в Антонієву печеру.

У 1730 році мощі угодника Божого перемістили до Великого Успенського храму Лаври.
Слава Богу вовіки. Амінь.

(Не пропустіть нові публікації в російськомовній частині сайту N.E.W.O.D.)