Ікона Пресвятої Богородиці “Незламна Стіна”

17/30 червня Православна Церква вшановує ікону Пресвятої Богородиці “Незламна Стіна”.

Чудотворний образ Богоматері «Незламна Стіна» – це мозаїчне зображення Пресвятої Діви Марії на стіні над горнім місцем головного вівтаря Софійського собору в Києві. Ця ікона за типом має назву “Оранта” (від лат. orans — «та, що молиться») — це один із основних типів зображення Божої Матері. Оранта зображувалася з піднятими вгору руками — жест адорації (молитви). Це один із найдавніших жестів, що звернений до Бога, і означав благання, прохання.

Значення цього специфічного знаку Оранти можна пояснити, звернувшись до Біблії. Під час битви юдеїв з амалекитянами Мойсей молився за свій народ, піднявши обидві руки до неба. До того часу, поки він утримував руки у такому положенні, юдеї перемагали. Коли ж руки опускалися, вороги починали брати гору.

Ця ікона освячена в 1049 році, вона виконана за зразком константинопольської святині «Влахернитиса». Київську Оранту зображено без Предвічного Дитятка. Таке трапляється рідко. Частіше Богородицю-Оранту зображають разом із Богодитиною. Зображення Христа розташовують у круглому медальйоні або напівпрозоро на рівні грудей Матері.

На наших теренах цей іконографічний тип отримав особливу назву — «Знамення». При цьому головне значення образа перемістилося від заступницької молитви до здійснення пророцтв Старого Заповіту («Ось, Діва прийме в утробі і народить Сина…” ¹(Іс. 7,14)) і до Благовіщення.

На іконі “Незламна Стіна” Богородиця зображена на золотому фоні, Вона стоїть на чотирикутному золотому камені з піднятими вгору руками. Простягнуті вгору і розгорнуті горизонтально долоні символізують смиренне прохання, готовність діяти відповідно до Господньої волі, трепет і благоговіння перед Богом. 

В Акафісті Пресвятій Богородиці (VII ст.) про неї сказано: «Радуйся, Стовпе непохитний Церкви Христової; радуйся, держави Нерушима Стіно». Оскільки ж у Софійському храмі Києва за десять століть збереглася неушкодженою саме стіна з образом, хоча і собор, і місто неодноразово зазнавали руйнувань, то образ почали називати «Незламною Стіною» і в цьому розумінні.

Поза, жест рук Оранти були дуже популярними у народному мистецтві аж до XX століттях. На жіночих весільних вінцях завжди було зображення Богородиці з піднятими вгору руками.

Зберігся древній опис ікони: «Зріст Богородиці величезний, як і всі Її діяння на Русі. Вона стоїть на золотому камені, покладеному в непохитну основу для всіх, хто прибігає під Її захист. Небесного кольору Її хітон, червлений пояс і на ньому висить черезплічник, яким Вона висушує стільки сліз. Блакитні поручі на Її зведених до неба руках. Золоте покривало опускається з голови та перекинуте, як мофорій на ліве плече, на знамення Її покрову, ширшого за хмари, за гласом церковних пісень. Світла зірка горить на чолі Богоматері та дві зірки на раменах: бо Вона Сама Мати Невгасимого Світла, була для нас Зорею Невгасимого Сонця».

На великій дузі склепіння, в усю її довжину Ярослав Мудрий наказав викласти чорною мозаїкою по-грецьки напис, який перекладається так: «Бог біля нього — він не захитається; Бог допоможе йому зранку»²(Пс. 45, 6).

Згідно з київським переданням, місто не загине, допоки Богоматір «Нерушима Стіна» простягає над ним Свої руки.

У 2001 році на честь чудотворного образу була заснована жіноча обитель в місті Апшеронську.
Слава Богу вовіки. Амінь.

(Ще публікації – в російськомовній частині сайту N.E.W.O.D.)