Пам’ять пророка Іллі, преподобного Авраамія Галицького

20 липня/2 серпня Православна Церква вшановує пам’ять святого пророка Іллі, а також преподобного Аврамія (Авраамія) Галицького, Чухломського, Городецького ігумена.

Святий Авраамій жив у XIV сторіччі й багато років подвизався в чернечому чині в обителі преподобного Сергія Радонезького, від якого прийняв чернечий постриг. За свою доброчесність він удостоївся сану священника.

Авраамій прагнув до безмовності, тому з благословення преподобного Сергія в 1350 році вирушив у Галицький край. Той край населяли чудські племена, подвижник оселився в пустельному місці.

Якось за Божим одкровенням він піднявся на гору та побачив на одному з дерев сяючий образ Пречистої Діви Марії з Богонемовлям.

Святий впав на землю й почав молитися Богу. Тоді почувся голос, який повелів йому встати.

Коли ж Преподобний встав, ікона Богоматері сама спустилася йому до рук.

Галицький князь Димитрій дізнався про з’явлення святині й попросив Авраамія принести її до Галича. Святий послухався і прибув із іконою Богородиці в місто, де його радо зустріли князь і сонм духовенства. Від чесного образу Божої Матері звершилося багато чудес.

Згодом на кошти Галицького князя біля Чухломського озера, де з’явилася ікона, були збудовані храм Успіння Пресвятої Богородиці та монастир. Новостворена обитель стала джерелом духовної просвіти місцевого населення.

Коли обитель зміцніла, Авраамій доручив ігуменство своєму учню Порфирію, а сам віддався подвигам самітництва за 30 верст від неї.

Проте учні знайшли свого наставника, і через деякий час виник новий монастир, в якому була збудована церква на честь Покладення Ризи Божої Матері. Після того Преподобний, який бажав самітництва, ще двічі змінював місце свого подвижництва, але його знаходили та виникали нові обителі – на честь Собору Пресвятої Богородиці та Покрову Богоматері.

У першій із них Святий призначив ігуменом Пафнутія, а в другій незадовго до своєї кончини – Інокентія. Так угодник Божий заснував чотири монастирі на честь Цариці Небесної, що явила йому Свою чудотворну ікону.

Господь відкрив Авраамію час його кончини. Преподобний зібрав братію та звернувся до неї з останнім словом повчання.

Після того він причастився Тіла та Крові Христових і віддав душу Богу. Кончина святого Авраамія настала 20 липня 1375 року.

Слава Богу вовіки. Амінь.

(Ще публікації – в російськомовній частині сайту N.E.W.O.D.)